Вільне життя

Читали?

ВПЛИВОВА АМЕРИКАНСЬКА ГАЗЕТА «Вашингтон Пост» нагадує: у своєму недавньому виступі в ООН Президент України згадав Росію 20 разів, а корупцію тільки раз. «У цьому відношенні позиція Порошенка сильно розходиться з поглядами його власного народу. Незалежні опитування показують, що корупція найбільше турбує українців — більше, ніж навіть війна… Не Путін розкрадає українські державні фонди. Не Путін влаштовує ями на дорогах. Не Путін допомагає продажним чиновникам уникнути в’язниці. Не Путін примушує українську еліту ухилятися від сплати податків», — констатує очевидні речі «Вашингтон Пост».

* * *

ТІЛЬКИ ФАКТИ. Сімдесят відсотків призовників не з’явились до військових комісаріатів під час осін–нього призову в ЗСУ, зазначили у Сухопутних військах Збройних сил України. 22 вагони золота — таким є еквівалент економічної шкоди від РФ, завданої Донбасу та Криму. Про це заявив на прес-конференції в Києві керівник аналітичного напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Мартиненко. 27% виробленої у 2017 році харчової продукції Україна експортувала за кордон, звітують у Міністерстві аграрної політики та продовольства. 20 хорів з усієї України заспівали у Вінниці «Щедрика» під час фестивалю хорового співу, присвяченого 140-річчю композитора Миколи Леонтовича. 596 кінострічок заборонено до показу в Україні, починаючи з 2014 року.

* * *

ЩЕПЛЕННЯ УКРАЇНОЮ. «Перемогти в боротьбі за молодь — таке завдання ставить голова ВЦА Донеччини Павло Жебрівський. — Ми робимо ставку саме на неї. Буквально з дитячих садочків. Я прагну зробити наші опорні школи найкращими в державі. Вдалося спорудити 85 спортмайданчиків зі штучним покриттям та 200 антивандальних відкритих спортмістечок. Знаєте, важко перевиховати людей у віковій категорії 50+, але важливо дати щеплення Україною молоді. І зауважте, що 47% бюджету розвитку Донецької ВЦА спрямовано на нашу юнь. Потрібна лагідна українізація цього краю… Це не нав’язування, а повернення до першоджерел. Іще на початку 1970-х більшість шкіл Маріуполя була україномовною. Згодом їх знищили. Повноцінне повернення Донеччини до українського простору — моя мета, над якою працюю». Павло Жебрівський переконаний: потрібен час, аби виросло покоління, яке приведе своїх батьків та дітей у модернізовану Україну не на налигачі, а добровільно.

* * *

ДОНЕЧЧИНА У ЛІДЕРАХ із виконання призову до війська. «Це свідчення того, — зазначає голова обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, — що наші хлопці не ховаються, а йдуть служити Україні, це потенційні контрактники. Відкрию маленький «донбаський секрет» — ми не влаштовуємо облав на призовників. Я так і казав військовому комісару області, що результат призову й кількість та якість людей, які уклали контракти з ЗСУ, є похідними від вашої роботи. Переконаний: кожна  бригада, кожен військовий підрозділ мають проводити у школах уроки  мужності. Маємо належним чином ставитись і до тих, хто відслужив… Зібрали ми і хорошу атовську громадську організацію, де не крикуни беруть гору, а люди з цікавими та реальними пропозиціями».

* * *

ЯК БУТИ З КРАЇНОЮ-АГРЕСОРОМ? «Росію треба помножити на нуль. Абсолютно! Ця держава для України повинна перестати існувати. Її для нас немає. Забути її, інакше ця держава проковтне Україну. В самій ідеології Росії закладено імперію. Тамтешній народ безнадійно хворий своєю величчю, винятковістю, які нічим не обумовлені. Це — імперська хвороба. Значна частина росіян (може, відсотків десять) розуміє, що це — хвороба і треба вилікуватися. Але коли це станеться, невідомо. Росія чіпляється за будь-яку можливість, щоб тільки Україна не вислизнула з її пазурів. Ми збережемо незалежність, якщо забудемо, що Росія існує. Нам не вистачає нафти? Орієнтуймось на світові ринки. Розвиваймо власний аграрний потенціал, активніше торгуймо з іноземцями. Вітчизняні галузі треба піднімати на висоту, а не розвалювати…» То думки професора Петра Таланчука.

* * *

А ЩО РОБИТИ З ДОНБАСОМ? «Мені невідомо, яка частина тамтешнього населення хоче, щоб їх звільнила українська армія, — каже професор Таланчук. — Якщо прагнуть такого звільнення, то чому немає партизанського руху? Чому не борються? Відомо, що Путін стягнув туди з Росії всіляку погань. Але ж і місцеві записалися в загони терористів. Водночас на наших рубежах майже щодня гинуть кращі українські сини. Біда. В народі кажуть: де стріляють, там правди не шукають, вона губиться.  Поруч з боротьбою за ідеали, за незалежність «йдуть» шкурні інтереси, помста, цинічна, брудна… Все спливає на поверхню, його «забивають» кулями, снарядами… Знаю одне: Україну зрадили, і за це ніхто не відповів. Як і за окупацію Криму…»

За інформаціями видань «Україна молода», «Українське слово», «Високий Замок», «День».
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
м. Тернопіль.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини