Вільне життя

Читали?

НЕ МОСКВУ ХРЕСТИЛИ, А КИЇВ. Вселенський Патріарх Варфоломій відмовився від пропозицій предстоятеля РПЦ Кирила (Гундяєва) разом відсвяткувати «1030-летие Крещения Руси». У відповіді Вселенського Патріарха зазначається, що свята з нагоди 1030-ліття хрещення Київської Русі відбуватимуться в Києві, в яких представники Вселенського Патріарха візьмуть участь 28.07, і на які запрошені та призначена відповідна делегація. Досить різка відповідь Вселенського Патріарха обумовлена його чіткою позицією щодо відсутності у Москви підстав для організації урочистостей з приводу історичних подій, які відбулися наприкінці X століття в Києві, та невизнанні «приєднання» Київської митрополії Московським патріархатом у другій половині XVII століття, повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.

* * * 

СВІДОК АПОКАЛІПСИСУ. У ніч перед першим грудня 1991 року всі українські телеканали цілу ніч показували фільм Олеся Янчука «Голод-33». Українці тоді лише відкривали для себе цю трагічну сторінку власного народу, яка довгі роки була під жорстким табу, а сама згадка про голод загрожувала кількарічними таборами. Основою для фільму став роман українського письменника Василя Барки «Жовтий князь», що вийшов друком у 1962 році в Нью-Йорку й одним із перших явив світові правду про цей жахливий злочин сталінського тоталітарного режиму. Коли Василя Барку запитали, чому він вибрав Голодомор темою свого роману, він відповів: відчув, що має це зробити, бо «не був певен, чи знайдеться інший, хто подав би свідчення так». Свій роман В. Барка (справжнє прізвище — Очерет) писав два роки, у 1958—59-му, а йшов до нього практично все життя. Днями виповнилося 110 років з дня народження письменника.

* * *   

ЩАСЛИВИЙ У БОГА. У літературу Василя Очерета благословив Павло Тичина: 1929-го рекомендував його першу добірку віршів найбільшому в той час періодичному журналу УРСР «Червоний шлях». А через рік у Харкові побачила світ його перша поетична збірка «Шлях». У 1943 році німці розлучили його з сім’єю і вивезли на примусові роботи до Німеччини. У СРСР уже не повернувся, після війни вибрав еміграцію. Саме там взяв псевдонім Барка, щоб убезпечити родину від нападок радянської влади. Одна за одною виходять його книги «Апостоли», «Білий світ», тритомник «Океан», монументальні поеми «Свідок для сонця шестикрилих», «Судний степ», «Кавказ» та інші. Незважаючи на велику популярність у діаспорі, Василь Барка залишився самітником, останні 28 років жив у покинутій вежі, що колись була водонапірною, в оселі «Верховина» неподалік Нью-Йорка. Тамтешні мешканці називали його «святим чоловіком». В останньому своєму інтерв’ю він зізнавався: «Я приходжу до кінця днів своїх, не маючи нічого з матеріальних речей, навіть телевізора… Але я щасливий, бо маю Божу поміч написати твори, про які мріяв і знаю, що вони будуть допомогою в духовному житті мого народу, особливо в майбутньому». Василь Барка не дожив трьох місяців до свого 96-річчя.

* * *   

ШІСТЬ МІЛЬЯРДІВ ЗА ЗБІЖЖЯ. У 2017—2018 маркетинговому році, за повідомленням галузевого міністерства та Державної фіскальної служби, українські аграрії поставили на зовнішні ринки 34,4 мільйона тонн зернових культур на 6,4 мільярда доларів. Найбільшими покупцями українського зерна в цей період стали Єгипет (724 млн дол., 11%), Китай (594 млн дол., 9,3%), Іспанія (459 млн дол., 7,2%), Індонезія (375 млн дол., 5,9%) та Нідерланди (348 млн дол., 5,5%). Найбільше за кордон ми експортували кукурудзи, пшениці та ячменю. Транспортували збіжжя на 99 відсотків морським транспортом.

* * *   

А МЕД З’ЇМО САМІ. У першому півріччі 2018-го Україна суттєво скоротила експорт меду — на 43%, або на 12,6 тисячі тонн. Усього за цей час вдалося продати за кордон 17 тисяч тонн солодкого нектару, за які виробники заробили 37 мільйонів доларів. Найактивніше купують український мед Німеччина, Польща та Бельгія. Додаткова квота на безмитну поставку українського меду в країни Євросоюзу (2,5 тисячі тонн) буде відкрита 31 жовтня нинішнього року. Основна квота (5,4 тисячі тонн) була вичерпана вже в перші 11 днів 2018-го. На позаквотовий обсяг діє мито в розмірі 17,3%.

* * *   

ЗЕМЛЮ ПРОДОВЖУЮТЬ СКУПОВУВАТИ. Як свідчить дослідження асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», торік налічувалось 93 сільгосппідприємства, в обробітку яких перебуває понад десять тисяч гектарів угідь (ще 2012-го їх було 80). При цьому частка земель у користуванні агрохолдингів сягнула 29% усіх аграрних підприємств, збільшившись за шість років з 25% до 29%. Найбільше «агромагнатів» у Київській (32), Чернігівській (28) і Полтавській (26) областях, найменше — у Закарпатській (1), Луганській (5) і Чернівецькій (5).

За інформаціями видань RISU, «Україна молода», «Сільські вісті», «Високий Замок».
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
м. Тернопіль.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини