Для більш як чотирьох сотень учнів Скалатської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів продзвенів останній дзвоник. Більшість із них повернуться у стіни навчального закладу через три літні місяці, а ось для п’ятнадцяти випускників розпочалося доросле й самостійне життя.
Як розповів директор школи Юрій Розмаїтий, протягом навчального року учні досягли багатьох здобутків, за що отримали численні грамоти. Зокрема, понад сорок школярів під час свята нагородили похвальними листами за особливі успіхи у навчанні. Це й не дивно, адже за підсумками олімпіад у громаді школа займає перше місце, у Підволочиському районі — друге. Немало дітей отримали відзнаки за розвиток музичних, вокальних й спортивних талантів.
Не менше тішать Юрія Михайловича і позитивні зміни у самому навчальному закладі.
— Із березня школа стала опорною, до нас приєднали ще три філії — Зарубинську, Теклівську та Митницьку. На потреби навчального закладу виділено 6 мільйонів гривень, тому вдалося зробити доволі багато. Так, уже замовлено обладнання для біологічного, фізичного кабінетів, два комп’ютерних класи. Плануємо закупити приблизно п’ять мультимедійних комплексів. Уже придбали обладнання для військового кабінету, — зауважив Юрій Розмаїтий.
На майбутнє тут зацікавлені у подальшій фінансовій підтримці. Адже, серед іншого, школа має потребу в новій їдальні. Сьогодні у ній можна розмістити тільки 30 учнів, в той час як лише у початкових класах навчається 150 дітей. Також, зазначив Юрій Михайлович, є потреба в добудові ще одного корпусу та реконструкції котельні.
Найкращим у світі вважають цей навчальний заклад випускники, що зустріли своє останнє шкільне свято з особливим щемом у серці. Їхній класний керівник Олеся Шевчук пояснює, що опікувалася вихованцями з дев’ятого класу. Торік у колектив прийшли діти з інших шкіл. Оскільки це перше класне керівництво для молодого педагога, то трохи хвилювалася, чи не буде суперечок, чи вдасться учням здружитися. На щастя, школярі стали єдиною командою.
— Вони поважають і цінують одне одного, вчителів та батьків. Я пишаюся ними. Ці діти — гордість не лише моя, а й усієї школи. Вони принесли для нашого навчального закладу багато досягнень і перемог, — зазначила Олеся Петрівна. — Хочеться побажати їм, щоб в них була якнайкраща доля, аби цінували життя, любили Бога, свою землю.
На свято завітав і голова Скалатської міської об’єднаної територіальної громади Петро Савончак. Він привітав школярів із закінченням навчального року, а випускників закликав не боятися змінювати світ добрими вчинками. Окрім цього, Петро Васильович заохотив молодь повертатися додому після закінчення вишів й працювати на благо рідної громади. Своєю чергою він з однодумцями роблять усе, аби її мешканцям жилося комфортно.
— Нашій громаді уже півтора року. За цей час практично сформовані усі відділи. Хороший темп роботи набрав відділ освіти. Докладаємо зусиль, щоб місцеві жителі мали змогу отримувати належні медичні послуги. На високому рівні функціонують відділи молоді і спорту, культури: у всіх наших селах вже є зміни в організації культурних заходів, розпочався ремонт клубів. Трудимося і над тим, щоб працювала житлово-комунальна служба. Стараємося, щоб у населених пунктах було прибрано, чисто, покошено. Для цього діє житлово-комунальне господарство, — зауважив Петро Савончак.
Що ж до ключових героїв свята — одинадцятикласників, то вони не шкодували теплих слів на адресу школи та педагогів.
— Мені дуже сумно прощатися з рідною школою, адже тут ми провели немало часу. Нас оточували хороші вчителі. Я рада, що у мене був такий дружний клас, ми разом почуваємося як одна сім’я, — поділилася Діана Хлистун. — Я дуже люблю всіх і, звичайно, мені сумно покидати стіни рідного навчального закладу і вирушати в доросле життя. Але вірю: ми зможемо реалізуватися, розкрити свої таланти й усе в нас буде добре.
Із Діаною погоджується її однокласник Владислав Підгородецький. Хлопець каже, що після свята останнього дзвоника його чекають серйозні турботи — доведеться обирати професію й складати ЗНО. Та поки що ще є час востаннє відчути себе учнем, запам’ятати яскраві епізоди шкільного свята.
Після того як у небо злетіли п’ятнадцять повітряних кульок з юнацькими мріями, розчулилася і Марія Хлистун. Випускниця зізналася, що протягом свята її серце переповнювали безліч емоцій та відчуттів.
— Прощатися важко, бо школа подарувала мені дорогих серцю людей. Я вдячна нашим вчителям за знання, уроки життя, за те, що вчили справедливості й чесності, — мовила одинадцятикласниця.
Фото Василя БУРМИ