Три роки йде війна на Донбасі, захоплені землі Луганської та Донецької областей. Анексовано Крим. Російські варвари XXI століття випробовують на мирних українцях сучасну зброю, гинуть люди, знищується інфраструктура міст і сіл Донбасу. Сільськогосподарські землі на десятки років можуть вийти з числа таких, що обробляються і дають врожай — через створення військовими РФ мінних полів. Місцевий бандит з українським прізвищем Захарченко уже проголосив загарбані землі ганебним йменням «Малоросія».
Усе, що діється на Донбасі, має своє коріння. Вже наприкінці 1920-х років розпочалося цільове заселення Донбасу робітниками з російських губерній. Сталінський режим також заселив ці землі російськими урками. Таким же вихідцем із Донбасу був і Янукович, що закликав росіян піти війною на Україну. Але Українська армія дає необхідну відсіч як бандитам, вихідцям з Донбасу, так і російським агресорам. Цей ворог підступний, і може минути ще не один рік, доки закінчиться війна. Свого часу Федір Достоєвський писав, що «там, де стала московська нога, — є московська земля»; «что взято — то свято», — каже москвин.
Починаючи з XIII і до XXI століття московська держава присвоїла гігантські площі чужої землі — у сто разів більше, ніж мала своєї… Московщина ніколи не вигравала жодної війни своєю військовою силою: гарматним м’ясом були переважно поневолені народи. Московщина загарбала: 1551 рік — татарську орду, 1581—1645 — Сибір, 1709 — Україну, 1721 — Прибалтику і Фінляндію, Східну Чорноморщину, 1783 — Крим, 1792 — Західну Чорноморщину, 1772—1792 — частину Польщі, 1813 — Грузію, 1854 — Амурщину, 1865 — Туркестан, 1881 — Хіву, Бухару.
За останніх 200 років Московщина воювала 128 років, з котрих 124 війни були загарбницькими, в тому числі і з Україною в 1917—1919 рр., коли за брехнею Леніна про незалежність України він послав на Київ московські війська.
Під час монгольської навали москвини не підтримали Київ, щоб дати опір ординцям у битві на Калці. Тепер там же, на території Донецької області, вбивають українців сучасні російські ординці. Внутрішній світ московитів не змінився, їхній принцип «убивай і грабуй» діє і в наш час. І це в XXI столітті в умовах суспільного розвитку і демократії під контролем Організації Об’єднаних Націй!
Чому процвітає бандитизм Московщини? Московське загарбництво почалося ще за часів заснування цієї держави. У бою з татаро-монголами на річці Калці у 1223 році син Андрія Боголюбського Юрій Суздальський не взяв участі, зберігши своє військо для нападу на Київ. Далі наш «московський сусід» безперервно загарбував сусідні землі за царювання всіх Іванів, Петрів, Катерини, Миколи, Леніна…
Бій на Калці приніс гноблення і Московщині, залишивши на більшості її території ординський генофонд — людей із розкосими очима та опухлістю обличчя. Такі люди мають азійську кров і характер. Порівняно з європейцями в них інша група крові. І коли «зелені чоловічки» з автоматами наперевіс заганяли кримчан на вибори російського царя, то це були солдати не європейського, а ординського типу обличчя. Дехто з них зізнався, що вони з Бурятії. Тобто орда знову повертається в Україну. Московщина, знищивши Запорізьку Січ з величезними обсягами землі та власним урядом, переселивши козаків на Кубань, заселяє вкрадені землі іншими народами. Так і тепер Крим заселяють різним людом, а в Донбас їдуть російські найманці вбивати українців.
Та меч заговорить! І Україна переможе. Ще за часів Леніна англійський кореспондент запитав у В. Молотова: «Чому Московщина почала розбудовувати Сибір, та ще й поквапно?» Той відповів: «Бо ми не впевнені, чи втримаємо Україну у своїх руках». Ще 1917 року москвини казали В. Леніну, що українці домагаються рідної мови. На що «вождь пролетаріату» відповів: «Дайте їм десять мов, але не допускайте до влади».
Для захоплення влади Ленін підтримує прагнення України до самостійності, а тих, хто противиться усамостійненню, називає «загарбниками» та «падлюками». І далі. Коли існуватиме незалежна українська республіка, то буде більше братерського довір’я між Московщиною і Україною. Але, прийшовши до влади, Ленін заговорив інакше: «Право нації на самовизначення не можна пов’язувати з доцільністю самовизначення». Відверта брехня Москви, точнісінько як у Путіна, коли, будучи у Франції 7 червня 2017 року, він заявив, що дочка Ярослава Мудрого, росіянка Анна вийшла заміж за короля Франції. Теж брехня. В той час Москви ще не було, а на тому місці шумів березовий гай. Страшно те, що в ці брехні вірять понад 80 відсотків громадян РФ.
Своїм генералам в Україні Ленін наказував: «Наша війна в Україні дуже тяжка і небезпечна для нас. Вона вимагає від нас в Україні величезної кількості армії та військового спорядження. Без нашої військової перемоги в Україні впаде наша влада. Насамперед мусите захопити Донбас». І ось нащадки-ленінці його захопили під приводом захисту російської мови та російськомовних громадян. Військова команда Путіна отримала законодавчу підтримку на воєнне вторгнення в Україну — через вищий орган державної влади РФ думу. А слово ж використали українське…
Реальних мотивів окупації Криму та Донбасу немає. Натомість це відрижка імперських традицій. Через зрадництво етнічних українців стало можливим розповсюдження яничарства на всіх щаблях Української держави. Керівник держдуми Валентина Матвієнко, до якої моє прізвище не має жодного стосунку, законодавчо закріпила похід путінців в Україну. На одній платформі з нею стоять Глазьєв — радник Путіна, депутат думи Жириновський та багато інших так званих «українців», вихідців з нашої землі.
Доречно згадати китайського стратега Сун-Тсу, який 2500 років тому писав: «Руйнуйте все, що зміцнює силу ворожої держави, зсередини тієї держави і руками її громадян. Не шкодуйте грошей і зусиль, щоб поширити і поглибити озлоблення, невдоволення, незгоди, ненависть. Руйнуйте національні та релігійні традиції. Поширюйте розпусту. Робіть усе, що можете, щоб їхньому війську завжди і постійно бракувало їжі та військового спорядження і за мирного часу». Багато чого в цьому переліку відслідковуємо в арсеналі ворожої сили РФ.
Але й свої негативні вчинки слід помічати. В умовах такої жорстокої війни здирати з людей непосильні платежі за комунальні послуги — це все одно, що різати сук, на якому сидиш. Рано чи пізно падіння таки відбудеться. А в той же час газовим чиновникам держава дозволяє сплачувати по декілька мільйонів гривень щомісячно. Схаменіться, панове, вас в могилу тягнуть, а у світі сонце світить, ракети злітають!.. Треба рішуче побороти корупціонерів, застосувавши найбільш жорстокі закони.
За роки війни патріотичний дух нації зріс. Але не можна ігнорувати той факт, що значна частина населення живе за принципом «моя хата скраю». Це помилкова позиція. В разі широкомасштабної війни ніхто не всидить у себе на печі. Ні етнічні українці, ні росіяни, ні євреї, ні інші народності, що проживають в Україні. Ні україномовні, ні російськомовні, всі ми для московського агресора однакові. Всім нам присвоюють ім’я «бандерівців» та «фашистів». Нас так охрестив кремлівський брехун з 24 телеканалу РФ Кисельов. Хочу нагадати, що в роки Другої світової війни на бік Гітлера перейшов один мільйон росіян під командуванням генерала Власова. Що стосується 22 тисяч повстанців Західної України, то на Нюрнберзькому трибуналі вони не числились як прибічники нацизму. А стосовно нас, українців, то Путіну треба сказати, що без українців у війні 1941—1945 років не було б перемоги.
Таке навішування ярликів на героїчний і талановитий народ сталося ще тому, що наші історики, вчені, люди мистецтва не дають належного опору брехливій кремлівській пропаганді. Державних пропагандистських структур практично не існує… Рівень патріотизму в багатьох сім’ях дуже низький.
Деяких співаків-зрадників, які повтікали в РФ, часто рекламують на українських телеканалах, особливо на «Інтері». Тільки тут вам покажуть «безсмертні полки» за московським сценарієм.
Поява електронних пристроїв, різноманітних гаджетів в руках у молоді відбила в неї бажання читати книжки. Неначитаність молоді, а ще більше старшого покоління, робить націю менш розвиненою. А яка вульгарна мова звучить з телеекранів! І нікому до цього немає діла!.. Де культура нації?
Наша інтелігенція настільки обрусіла, що не знаєш, в якій країні ти живеш. Особливо це боляче слухати, коли йде війна із так званим «старшим братом». Насправді ж і набагато молодшим, і зовсім не братом. Московщина сотнями років нав’язує українцям свою мову, звичаї і навіть характер. Миролюбний українець потрапив у лапи звіра.
Руський письменник Максим Горький, який не дуже добре ставився до України, писав: «Найпитомішою прикметою вдачі москвина є його садистська жорстокість». Це можуть підтвердити наші солдати, які побували в російському полоні на Донбасі. А грецький історик Геродот (484—425 рр. до Різдва Христового) писав, що на території теперішньої Московщини живе народ андрофаги, тобто людожери. Ще в XX столітті співали пісню, в якій жінка нахваляється забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, із його мозку — юшку… З цих джерел московські історики й витягли дитину, з’їдену чи то бандерівцями, чи то власівцями. Ось така вона, природа кремлівських байок.
В умовах війни повинні зростати сили патріотизму:
За щастя народу, за світлую долю
Кріпи патріотів ряди.
За чистеє небо, за хлібнеє поле
Боротися будем завжди.
Володимир МАТВІЄНКО, професор.
м. Київ.
Фото з вільних джерел