Кому не варто турбуватися про ПРРО

Кому не варто турбуватися про ПРРО

Згідно з преамбулою Закону України від 6 липня 1995 року за номером 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних ПРРО (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Його дія поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їхні господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, окрім Податкового кодексу України (ПКУ), не допускається.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Із 1 січня 2021 року набрав чинності розділ І Закону України від першого грудня 2020 року за номером 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до пункту 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону за номером 1017-ІХ) передбачено, що до першого січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує один мільйон гривень, окрім тих, які здійснюють:

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Із першого січня 2021 року до першого січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

— реалізацію ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області