Україна, і зокрема Тернопільщина, залишається свідком трагедій війни, яка не лише руйнує будівлі та інфраструктуру, але й залишає тривалий слід на психічному здоров’ї людей, які пережили травми та стресові ситуації.
Війна, це трагічний факт, який трапився з українцями понад 10 років тому. Люди, які пережили воєнні події, нерідко стикаються зі складнощами, які виникають на різних етапах їхнього життя. Посттравматичний стресовий розлад, депресія, тривога – це лише декілька зі спектру психологічних проблем, з якими стикаються жертви.
- Перший етап – заперечення
Психологи та педагоги телеграм-каналу «Подбай про себе» зазначають 5 етапів переживання психологічної травми під час війни.
В умовах страшних подій ми не одразу можемо зорієнтуватися. Реакція людини на стрес – бігти, битися або тікати. Ми не можемо зібратися та знаходимося у стані заперечення.
- Другий етап – агресія, злість, гнів
Агресія є захисною реакцією організму, що активізує його до дії (захисту, атаки, боротьби) або приховує інші емоції, які нам здаються недоречними. Ми розуміємо, що так не має бути, тож злість допомагає частково впоратися зі сприйняттям ситуації.
- Третій етап – пошук пояснень
На цьому етапі іноді ми намагаємося домовитися з вищими силами, аби знайти справедливість. Ми ще не готові повірити, що події неминучі та нічого не можна змінити.
- Четвертий етап – горе
Після всіх заперечень, агресії та спроб домовитися зі світом як у дитинстві, приходить повне усвідомлення ситуації. Це усвідомлення падає наче камінь, прибиваючи до землі гострим психічним болем. У цей момент починається оплакування втраченого.
- П‘ятий етап – прийняття
На цьому етапі людина приймає ситуацію та починає адаптуватися до нової реальності.
“Не застигайте, говоріть про відчуття, плачте. Не ставте внутрішній світ на паузу. Якщо є можливість – говоріть про те, що відбувається та лякає найбільше. Шукайте підтримку та розуміння серед близьких людей і фахівців”,- додають експерти.
У Тернопільщині, де багато сімей знаходять притулок від воєнних дій, травми та психологічні проблеми стають невід’ємною частиною їхнього життя. Проблеми психічного здоров’я, які виникають в результаті війни, потребують системної підтримки та допомоги.
Зараз війна продовжується, безщадно травмуючи кожного, тому важливо розуміти, як і хто може надати психологічну підтримку.
Психологи ДСНС України підготували рекомендацій, як надавати першу психологічну допомогу:
- Подбайте, щоб ви та постраждалий/-а перебували в тихому безпечному місці. Створіть елементарні комфортні умови, запропонуйте воду.
- Звертайтеся до людини з повагою. Говоріть простими, зрозумілими словами.
- Представтеся та поцікавтеся, чи потребує людина допомоги.
- Уважно вислухайте, спробуйте заспокоїти, але не повчайте та не перебивайте. Будьте поруч.
- Не змушуйте розповідати про пережите й відповідати на запитання, якщо людина не хоче.
- Допоможіть людині звʼязатися з її близькими, передайте її до рятувальних служб або служб підтримки.
- За потреби намагайтеся підтримати моральний стан людини до приїзду фахівців
У разі необхідності, Міністерство охорони здоров’я рекомендує звертатися на “гарячі лінії” психологічної допомоги:
- 0 800 60 20 19 – Контакт-центр МОЗ;
- 1547 – Урядова лінія;
- 0 800 33 20 29 – Лінія допомоги для ветеранів та членів їхніх родин Українського ветеранського фонду;
- 1548 – Лінія Мінреінтеграції;
- 0 800 100 102 – Лінія Національної психологічної асоціації;
- 0 800 210 160 – Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді»;
- (044) 456 17 02; (044) 456 17 25 – Лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи;
- 0 800 211 444 – Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції
- 7333 – Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine;
- 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного); 116 123 (з мобільного) – Лінія ГО «Ла Страда-Україна».
Віта МОКРА, студентка ТНПУ, зЖ-43