Кореспондент і фотограф «Los Angeles Times» Сергій Лойко представив тернополянам свою книгу «Аеропорт». Роман написаний на реальних фактах, авторських спостереженнях і враженнях та розповідає про подвиги захисників донецького летовища. Сергій, єдиний з іноземних журналістів перебував там поряд із кіборгами протягом чотирьох днів у жовтні 2014 року.
Журналіст зазначає, що про побачене він розповідав у газетних статтях, але оскільки цей жанр, особливо в американських виданнях, має жорсткі обмеження, багато інформації у публікації не ввійшло. Через несказане автор почував себе «як чайник на плиті — кипів і кипів». Зрештою, в голові стали формуватися діалоги, монологи, сюжетні лінії майбутньої книги. До слова, останніх у ньому дуже багато і наприкінці всі вони сполучаються в аеропорту.
— Це роман, художній твір, створений на 90 відсотків з реальних фактів. Такі здоровенні цеглини фактів, а між ними — маленький цементик вимислу, щоби це все поєднати, — пояснює журналіст. — Там вигадані герої та позивні.
Серед видуманих персонажів — і американський фотограф, який перебуває разом із кіборгами. За словами автора, завдяки цьому він зміг пов’язати між собою всі епізоди. Очима цього чоловіка читачі бачать те, що відбувається навкруги.
— То не хроніка, не документалістика, це повинні зробити ваші історики, воєнні, — наголошує Сергій. — Я ж відійшов у сторону і аеропорт назвав іншим іменем. Для мене то символ цієї війни. Якщо здача Криму без бою була дном, то летовище, його захист продемонстрував усім, наскільки українці сильні духом і як вони готові захищати свою Батьківщину. Хоча спочатку здавалося, що ворог не зустріне жодного спротиву.
Незважаючи на частку авторської фантазії, сюжет не можна назвати неправдоподібним, адже роман був написаний після опрацювання більше сорока годин інтерв’ю Сергія із військовими, а також так званими ополченцями. Особливо важливими є дванадцятигодинні записи розмов з тими, хто захищав летовище до останньої секунди і вижив у тій м’ясорубці. Деякі уривки розмов автор без жодних змін, слово в слово помістив у книгу. Таким чином, надіється він, читачі зможуть «почути» голоси цих героїв, «побачити» їхні лиця.
«Аеропорт» — не перша книга Сергія Лойка. У його доробку є документальне видання «Шок і трепет. Війна в Іраку», створене на основі щоденних записів. Воно розповідає про бойові дії у цій країні, адже Сергій був у саддамівському Багдаді буквально до того, як туди ввійшли американці, та після цього. Цю книгу автор називає посібником для журналістів — там він пояснює їм, як вижити, куди не ходити, де і наскільки хвилин можна затриматися.
Не єдиним був і візит Сергія в Україну. Журналіст практично із перших днів описував у пресі Революцію Гідності та розвиток АТО.
— Я в Україні з 30 листопада 2013 року. Був на Майдані тоді, коли беркутівці побили безборонних студентів 20 лютого на Інститутській, — пригадує Сергій. — Цього ж місяця перебував у Криму, а в квітні-травні — у Слов’янську. Кілька разів відвідував Піски, перебував у Маріуполі, коли росіяни пробували прорватися.
Опираючись на власні спостереження та широкий досвід висвітлення військових дій у Нагірному Карабасі, Румунії, Таджикистані, Чечні, Грузії, Афганістані, Сергій стверджує: війна, що розгорнулася на теренах нашої країни, є дивною. В Україні, каже він, не було ніякого підгрунтя для того конфлікту, який утворився.
Також тут журналіст не помітив такої несамовитої жорстокості, яка впадала у вічі під час схожих подій в інших державах. Звісно, каже він, з одного боку є так зване російське дно, люди, що не зносять укропів, українців, бажають їхньої загибелі. І з іншого боку є особи, що ненавидять росіян лише за те, що вони росіяни й розмовляють російською. Проте саме цього, як вважає автор, і добиваються ті, хто розпочав ці воєнні дії.
— Моя думка полягає в тому, що ця війна не українців з українцями, не росіян з українцями, і не України з Росією. Це війна однієї поганої людини проти України. І насправді проти Росії також. І поки ця погана людина при владі, війна в тій чи іншій формі буде тривати, — зазначив Сергій Лойко.
Захід завершився автограф-сесією автора.
Фото авторки
Прокоментуйте