Хоч усі про це знають, Кремль і далі приховує, що російські війська воюють на Донбасі. А як уже нікуди діватися, то солдатів та офіцерів видають за добровольців.
Таких, котрі нібито й служили в армії, але взяли відпустки й поїхали боронити російськомовне населення Донбасу від «укрів». Але частина хлопців такої «доброї волі» вперто не виявляє. Не хочеться їм життям ризикувати за дивацькі ідеї Путіна. Чи є для таких людей альтернатива? Є, але доволі сумна.
Коли восени торік одну з російських військових частин, що постійно дислокується в Майкопі, перекинули на полігон Кадамовський у Ростовській області, контрактники почали масово втікати звідти. Бо зрозуміли, що їх може чекати в найближчому майбутньому. Поруч — кордон з Україною, там тривають бойові дії, отож, вони цілком можуть опинитися в пеклі війни. І в разі загибелі — «помер від інсульту під час навчань». Не хотіли молоді, повні сил російські хлопці ставати «інсультниками». І послали за відомою адресою і своїх «отцов-командіров», і ту службу.
Слідство, а далі суд над тими, хто гинути ні за цапову душу не хотів, тривали дотепер. Недавно виголошено вироки. Хто отримав півроку колонії-поселення, хто цілий рік. Найсуворіше покарали хлопця, який постійно спілкувався з пресою та відстоював своє право залишитися осторонь «русского міра», фактично — право на життя. «Це огидно, ─ вважає мама одного із засуджених. ─ Усі характеристики були позитивними, маса людей за мого сина поручилася, багато з частини виступили на його підтримку. Ми сподівалися на умовні терміни».
Сподівання не виправдалися, терміни колишні контрактники отримали реальні. Але це все ж краще, ніж опинитися в пеклі війни, яка нікому з них не потрібна.
Михайло АНТОНЮК
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте