Слово «децентралізація» вже, напевно, набило оскому в політиків і представників виконавчої влади. Десь там, «на верхах», країну «перешивають» так, щоб, як запевняють, було добре й зручно жити тим, хто нині мешкає «в долині» — в селах, селищах, містах.
Обговорюють усе це на різних конференціях, нарадах, зібраннях й, очевидно, впевнені, що всі їхні плани народ знає і схвалює. Утім, виявляється, що, попри значні зусилля тих фахівців, які працюють над цим питанням, до прикладу, на рівні області в Тернополі, задумки влади не завжди відомі й зрозумілі людям у селах і селищах. Чому? Все через те, що туди часто не доносять інформацію сільські й селищні голови, які зобов’язані роз’яснити громадам суть і принципи реформування, щоб народ мав можливість свідомо, без сумнівів обрати своє майбутнє.
До редакції звернулися жителі Таурова Козівського району, зокрема й депутати Таурівської сільської ради з листом. Ось що вони пишуть. «Після ознайомлення із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» відразу виникає багато запитань щодо впровадження цієї реформи. Адже у випадку із нашим селом відбулося порушення цього закону, його принципів, умов, порядку проведення громадських обговорень, зборів громадян, створення спільних робочих груп, різних форм консультацій, передбачених цим законом. Наскільки нам відомо, об’єднання у територіальну громаду відбувається саме після обговорення на основі відкритості, прозорості, добровільності, роботи спільних робочих груп!
То чому в нас цього не відбувалося? Район кроять, а ми й не знаєм… Про те, що Таурів приєднують до Козлівської громади, нас поставили до відома. Де були наша виконуюча обов’язки сільського голови, голова Козівської районної ради, голова райдержадміністрації? Чому не говорили з народом, не пояснювали, в чому тут для нас плюси й чи є мінуси? А коли після об’єднання у нас виникли запитання, ми отримали у відповідь тільки: «Нічого вже зробити не можна…» А як бути з порушенням Конституції України, й зрештою, як бути із правом голосу і вибору людей?
Як можна надалі сподіватися на підтримку і розуміння козлівського сільського голови й інших відповідальних осіб щодо вирішення питань нашого села, коли вже на початковому етапі об’єднання нас дурять, не рахують за потрібне радитися з нами? Чиновники на місцевому рівні не вважають за потрібне простежити, як не на папері, а на практиці відбувається об’єднання в громади, чи воно відповідає чинному законодавству.
Тепер чимало місцевих керівників рвуться до влади, беруть участь у виборах. Але очевидно, що вони не готові, не хочуть допомагати й розв’язувати проблеми людей. Тільки гроші й влада керують ними, а люди в селах кинуті на виживання. Спосіб впровадження згаданої реформи говорить сам за себе: чим менше люди знають і розуміють у даному випадку про територіальні громади, про їх діяльність, про свої права ─ тим легше керівникам робити, що заманеться.
Реформатори впевнені, що все відбувається на добровільних засадах. Але це не так. Таурівські люди прочитали про своє об’єднання з Козлівською громадою з газети «Вільне життя плюс». Хто має нести відповідальність, хто має бути покараний, хто виправлятиме помилки? Сьогодні не враховують законні права одного села, а завтра не врахують права регіону, післязавтра — всієї країни. Ті самі помилки, що й у попередньої влади…
Ми, громада села Таурів, вимагаємо пояснень із боку посадових осіб, відповідальних за цю реформу. Чому особа, яка виконує повноваження сільського голови, без відома громади й рішення депутатів сільської ради самовільно оформила всі документи, сфальсифікувала підписи депутатів?»
Сфальсифіковані підписи чи ні, мали б вирішити відповідні органи. В нас інше завдання — з’ясувати, чому в той час, як Тернопілля на рівні Києва визнали як область, де найвищий рівень добровільних об’єднань, є такі сільські громади, які про це ні сном ні духом? Не знаючи справжнього сенсу об’єднання, люди в Таурові наполягають на тому, щоб залишити все, як було — зберегти Таурівську сільську раду й господарювати окремо від решти об’єднаних громад. Прокоментувати ситуацію попросила директора Офісу реформ у Тернопільській області Віктора ЛИТВИНЧУКА. Ось що він сказав:
— Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» одним із головних критеріїв формування об’єднаних громад була добровільність. Отож Офіс реформ і Тернопільська облдержадміністрація категорично застерегли всі органи державної влади від втручання у цей процес, тим більше від будь-якого тиску на людей. Я побував майже в усіх об’єднаних громадах. В окремих навіть кілька разів. Важливо було роз’яснити суть реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади, переваги об’єднання та його ризики. Реформа викликала однаково жвавий інтерес як у її прихильників, так і в противників. Адже, приймаючи дуже непросте рішення, фактично вони вибирали свою долю. Їх цікавило все: як зміниться їхнє життя після об’єднання, як формуватиметься бюджет громади, які податки й збори його створюватимуть, як регулюватимуться відносини між місцевими громадами, в тому числі й фінансові, якими будуть їхній контроль і вплив на управління громадою тощо. Ми чітко окреслили позицію держави щодо об’єднання. Укотре наголосили, що цей процес має проводитися винятково добровільно. Громада сама приймає рішення про об’єднання. Якщо громади об’єднуються, вони стимулюються державою, зокрема й фінансово. Відповідно до діючого законодавства вони вступають в іншу систему міжбюджетних стосунків і податкового призначення. Якщо ж якась із громад прийме рішення не об’єднуватися, то це теж її право. Але вона залишається в старій бюджетній і податковій системах. Отож вона сама для себе робить свій вибір, чи жити по-старому й дивитися, як інші самі будують своє життя. А це — відновлення інфраструктури, будівництво і ремонт доріг, створення умов для навчання й отримання медичних послуг. Додаткові кошти сприятимуть створенню нових робочих місць у тих населених пунктах, які прийнято називати «вимираючими».
Фізично неможливо за короткий термін об’їхати всі місцеві громади. У Тернопільській області їх 615, а населених пунктів 1070. Отож, щоб донести повну інформацію про об’єднання громад, Офіс реформ разом з облдержадміністрацією проводили зустрічі із представниками населених пунктів, сільськими й селищними головами в потенційних адміністративних центрах об’єднаних громад. Наше завдання полягало в роз’ясненні суті адміністративно-територіальної реформи і її другого етапу — децентралізації. На кожній зустрічі рефреном звучала вимога добровільності об’єднання. Важливу роль у процесі об’єднання відігравала районна влада й ініціатори об’єднання — голови потенційних адміністративних центрів. Саме вони мали прийти в місцеві громади першими й у деталях поінформувати жителів про переваги і недоліки нинішньої реформи. В кожній місцевій громаді мали б пройти громадські слухання. Наступним етапом мало стати прийняття відповідних рішень сесіями кожної окремо взятої громади. Методика передбачає проведення аж трьох сесій. Рішення третьої сесії сільської ради є визначальним. Отже, об’єднання не є виключним правом голови. Голова може виступати ініціатором, але рішення приймає сесія громади. Саме голова має стати головним інформатором і комунікатором реформи.
Чому цього не сталося в Таурові — для мене загадка. Кілька днів тому я зустрівся із представником цієї громади. У нас вийшла не просто цікава, дружня розмова, а й надзвичайно корисна. В мене склалося враження, що ми говоримо однією мовою і спільно вболіваємо за долю таурівської громади. Більше того, я відчув бажання відновити справжній процес об’єднання в спроможну територіальну громаду, яка в усьому дасть собі раду. Прикро, що таку розмову не провели очільники району та потенційного адміністративного центру. Тож питання і до них. Тому я негайно зустрівся із заступником голови облдержадміністрації Віктором Шумадою і обговорив цей неприємний факт. Реакція була миттєвою. Він негайно сконтактувався з керівництвом Козівського району й зобов’язав спільно з головою потенційного адміністративного центру виїхати в громаду та зустрітися із жителями. Сподіваюся, що робота з інформування населення в районі пожвавиться.
Валентина ДЕВЛИШ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте