Півтора місяця тому на чемпіонаті світу в Катарі лідер тернопільського боксу, бронзовий призер цьогорічних перших Європейських ігор, майстер спорту міжнародного класу Віктор Петров із Микулинців на Теребовлянщині змушений був припинити виступи вже після стартового двобою. В рівній боротьбі наш земляк тоді поступився пуерторіканцю.
Тому зайве, мабуть, казати про те, що на чемпіонаті України пам’яті М. Капусти у Вінниці, фінальні поєдинки якого відбудуться в неділю, 22 листопада, перед підопічним свого батька, заслуженого тренера України Віктора Петрова-старшого апріорі не могло стояти іншого завдання, як довести свою перевагу над головними вітчизняними конкурентами у ваговій категорії до 64 кілограмів. Адже від головного турніру звільнили лише бронзових призерів останньої світової першості Дмитра Замотаєва і Геворга Манукяна.
На жаль, не судилося. Перемігши за одностайним рішенням суддів Богдана Віказіна з Дніпропетровщини, Юрія Шепелюка з Рівненщини і Олександра Гречиху з Вінниці, з підсумкового протоколу півфінального поєдинку, розміщеного на офіційному сайті Федерації боксу України дізнаємося, що вчора, 20 листопада, Віктор Петров, так само за одностайним рішенням суддів, із рахунком 0:3 поступився львів’янину Іванові Данчі. Бронзова медаль чемпіонату України серед дорослих, звісно, теж досягнення. Але навряд чи задовольнить амбіції «Олімпійської надії Тернопільщини» двох останніх років, який уже пізнав смак перемог на найпрестижніших міжнародних змаганнях любителів і, звичайно ж, мріє потрапити на літні Олімпійські ігри 2016 року в Ріо-де-Жанейро.
— Невже і справді у Віктора не було шансів у двобої з досвідченим львівським боксером, — поцікавився в наставника і батька спортсмена. — Адже два попередні їхні поєдинки, наскільки пам’ятаю, завершилися на користь вашого сина?
— Чому ж не було, — відповів Віктор Васильович. — Інша справа, що сухі протоколи аж ніяк не мають змоги відтворити всієї характерної для боксу напруги боротьби. В двобоях із Віказіним і Шепелюком у Віктора не виникло жодних проблем. А ось у протистоянні з уродженцем Донеччини, який нині перебрався до Вінниці, — ще й які. Не візьмуся стверджувати, що рефері двобою йому симпатизували, як господарю рингу. Однак у другій половині поєдинку дозволили занадто багато. За що Віктор і розплатився… шістьма накладеними швами.
Згідно з новими правилами в силі залишили дійсний на той момент рахунок зустрічі — 3:0 на користь Петрова. Але вчора, перед півфінальним двобоєм із Данчею, залишилося хіба вийти на зважування, аби узаконити завойовану бронзову медаль. І відразу ж після цього знятися з бою. З таким розсіченням брови на ринг просто не виходять. До речі, ви трохи неуважно глянули на підсумок двобою Віктора з Іваном Данчею. Це суперника по чвертьфіналу, Мігера Оганесяна з Хмельницького, льв”янин переміг за одностайним рішенням суддів. А напроти півфінального двобою значиться, що Петров із поєдинку знявся.
Зрештою, підсумував Віктор Васильович, ще не вечір. І Віктор, без сумніву, докладе всіх зусиль, аби спочатку довести, що є кращим у своїй ваговій категорії в Україні, а, пізніше, і постарається завоювати олімпійську ліцензію.
Двоє інших боксерів із Тернополя, які брали участь у чемпіонаті України, припинили боротьбу вже після перших боїв. Мова про Олега Кузяка, який виступав у тій же ваговій категорії, що і Віктор Петров, та Володимира Мандзюка — у суперечці атлетів, чия вага не перевищує 75 кілограмів.
На фото: боксери збірної України в аеропорту «Бориспіль» відразу після прибуття з чемпіонату світу в Катарі. Старший і молодший ПЕТРОВИ стоять п’ятим і шостим справа.
Фото з вільних джерел