Сьогодні Православна та Греко-католицька церкви вшановують архангела Михаїла — головного провідника у війні з ворогами Господа. Його ім’я дослівно перекладається з івриту «Хто є як Бог».
За переказами, колись сатана був найяснішим із небесних духів, за що і був названий Люцифером. Та з часом він відвернувся від Бога, почав налаштовувати проти нього інших ангелів. Тоді Михаїл зібрав армію благочестивих ангелів і небесне військо подолало зло. Сам же архангел продовжує боротися із нечистю, охороняти християн, рятувати людські душі і досі. Можливо, тому в народі існує повір’я: коли гримить, то небесний воєвода воює з чортами.
Є відомий переказ про нечистого, який намагався сховатися від Михаїла. Щоб урятуватися, чорт почав називати предмети, за якими він міг би сховатися. Серед можливих варіантів називав навіть людину, але архангел сказав, що в цьому разі людину вб’є і дасть їй Царство Небесне, а чортові все одно буде непереливки! Так дідько перелічив усі предмети, а про кущ ліщини забув. Тож мисливці радять під час бурі в лісі ховатися саме під ліщиною, адже там грім не зачепить.
На іконах Михаїла зображують переможцем. Він топче ногами Люцифера і тримає в лівій руці на грудях зелену фінікову гілку, а в правій руці ─ спис, на верху якого біла корогва, із зображенням червоного хреста в ознаменування перемоги Христа над дияволом. Михаїл є покровителем міста Києва, також його вважають опікуном військових, поліцейських, моряків.
Це свято багате на різні прикмети. Предки стверджували: «Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня». Або ж: «Якщо Михайло з дощем не услужить — добру й суху весну ворожить».
Підготувала А. ЗИМНЕНКО
Фото з вільних джерел