Тридцять шостий театральний сезон для колективу Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки незвичайний, адже незабаром заклад відзначатиме тридцятип’ятиріччя від початку творчої діяльності. З цієї нагоди глядачам пропонують низку нових дійств.
Зокрема, цими днями відбулася прем’єра мюзиклу «Алі-Баба і розбійники» — казки-вистави на дві дії у виконанні акторів театру. Добре відома всім залюбленим у театральний світ музична радіоказка Веніаміна Смєхова знайшла нове, яскраве, сценічно оформлене втілення завдяки тривалій, майже трирічній, праці головного режисера театру заслуженого артиста України Володимира Лісового, художниці Оксани Федун, балетмейстера Дмитра Татарінова, композиторів Сергія Нікітіна та Віктора Бєрковського.
І ось глядач у вирі казкових подій. Художнім обрамленням дійства стала подорож у часі на фантастичному аероплані, який переніс усіх присутніх у загадкову давню Персію. Декорації східного міста і ринкової площі, національні костюми акторів, майстерно поставлені сцени побуту, фольклорні танці й пісні швидко завойовують увагу глядачів, викликають живий інтерес до краю дивовижних звичаїв і традицій, гостинних господарів та лихих розбійників, місця, де живуть казки, чари й легенди. А ведуть присутніх у цей дивовижний світ чоботар Мустафа, котрий розповідає відому казку «Алі-Баба і розбійники», та слухач, хлопчик Муса.
Є над чим і посміятися під час сценічного дійства, бо ж уся вистава пронизана дотепним гумором. Привертає увагу комічне зображення негативних персонажів. Не страх, а навпаки, співчуття викликали сорок розбійників, які не отримували від свого отамана навіть обіду, а все їхнє життя складалося «лише із шабель і ран». Та й самих розбійників насправді було тільки п’ять, а не сорок, — просто їхній отаман Хасан не вмів лічити. Скупердяя Касима, який через свою жадібність і жорстокість став полоненим наповненої коштовностями печери, не вбито, як у класичному творі, — чари перетворили його на… віслюка.
Під час вистави глядачі багаторазово підтримували чудову гру акторів гучними оплесками. Дітвора то затамовувала, хвилюючись, подих, то від душі сміялася. Відірвати очей від сценічного дійства не міг ніхто.
Фінал п’єси щасливий. Зло подолане та висміяне, чари знято. Ворогуючі брати помирилися — Алі-Баба пробачив Касиму, який зрозумів, що немає у світі нічого ціннішого, ніж тепло родинних стосунків.
— Я вніс у зміст твору певні зміни, щоб глядачі відчули потребу вибачати одне одному, навчилися миритися, — розповідає режисер Володимир Лісовий. — Вважаю цю виставу дуже актуальною, оскільки нині в нашому житті стільки меркантильного! Мені хотілося показати глядачам, що не в матеріальних статках криється щастя. На прикладі контрасту життя героїв твору я показую важливість почуттів, доброти й щедрості. Загалом до вистави залучено 17 акторів ─ це не легко для лялькового театру. Мюзикл — це, насамперед, видовище! Все частіше і в більшому обсязі ми працюємо з дорослим глядачем. Намагалися за допомогою яскравих, ошатних костюмів, сценічних декорацій передати справжню атмосферу життя давньої Персії. Я щиро вдячний нашому директорові, який повірив у виставу і знайшов кошти для її постановки, вдячний художниці Оксані Федун, яка не тільки намалювала декорації, а й створила костюми для акторів, а також артистам, які зіграли надзвичайно професійно й ансамблево.
— Побачене перевершило всі очікування. Хоча це й казка, але мені цікаво її дивитися. Вистава, як на мене, торкається дуже важливих суспільних моментів сьогодення: миру та ворожнечі, надмірного збагачення одних і несправедливого знедолення інших, вміння виправляти помилки й вибачати. Хочеться вірити, що в нашій країні, як і в цій перській казці, переможе добро! ─ ділиться враженнями тернополянка Галина.
Дуже сподобалася вистава і восьмирічному Юркові. Він каже: «Вона весела та цікава! Розбійники зовсім не страшні. Хотів би потрапити в чарівну, повну коштовностей печеру розбійників. Як і Алі-Баба, я ділився б золотом із бідними».
— Я пишаюся нашим тернопільським глядачем, — підсумовує Володимир Лісовий. — Нещодавно відбувся фестиваль «Тернопільські театральні вечори» ─ якого резонансу він набув! У цьому заслуга й нашої сцени: ми, лялькарі, починаємо виховувати глядача у своїх стінах. Я дуже хочу, щоби наше місто завжди було театральним, бо якщо воно буде театральним, буде і високоінтелектуальним, і високорозвиненим у всіх сферах життя.
На прем’єрі казки-мюзиклу зала була переповнена. Задоволення від перегляду отримали і старші, і наймолодші. Планів у театралів багато: вже готуються вистави новорічно-різдвяного циклу, зокрема відбуваються репетиції п’єси Володимира Лісового «Як звірі зиму зустріли». Тож академічний обласний театр актора і ляльки гостинно відчиняє двері маленьким та дорослим мешканцям і гостям міста.
Валентина СІЧКОРІЗ
Фото з вільних джерел