Скільки би головний тренер збірної України з футболу Михайло Фоменко не казав про те, що для його підопічних усі вітчизняні стадіони однаково улюблені, минулої суботи, 14 листопада, дійсність, здається, остаточно спростувала це твердження. Зрештою, ні наставника, ні керівників федерації, мабуть, ніхто би не зрозумів, якби перший матч серії плей-оф відбіркового турніру до чемпіонату Європи 2016 року із збірною Словенії українці провели не у Львові.
Переповнена ж «Арена-Львів» укотре «заборонила» своїм улюбленцям будь-який інший результат, окрім перемоги. Попри весь розпач від кривавих подій, що їх напередодні влаштували терористи в самому серці Старого світу і столиці «Євро-2016» Парижі, багатотисячна, єдина в своєму пориві, глядацька аудиторія, не зговорюючись, дала надзвичайно потужну відповідь тим, хто може собі дозволити зазіхнути на життя ні в чому не винних мирних людей у країні, яка дала прихисток чималій кількості біженців. У тому числі, з тієї ж Сирії. Так потужно, як перед звітним поєдинком, — стверджують усі присутні — Гімн України ще не виконували.
Символізм виконання державного славня не міг не полягати і в тому, що переважна більшість присутніх на стадіоні, спорудженому до попереднього європейського футбольного самміту (крім прихильників, звичайно, команди гостей), ані на мить не допускала сумнівів: жовто-блакитна дружина просто зобов’язана бути присутньою на черговому головному континентальному форумі. І настрій уболівальників, з усього видно, не міг не передатися футболістам. Відразу троє захисників команди суперників очікували, коли на 22-й хвилині Андрій Ярмоленко переправить собі м’яч під «зручну» ліву ногу. Один же із лідерів нинішнього покоління українців, миттєво звільнившись від їхньої опіки, несподівано і влучно пробив тією, що для «ходьби».
Неординарний же талант Євгена Селезньова, який і не думав приховувати розчарування від того, що в попередній зустрічі із збірною Іспанії його випустили на поле хіба для кількості, весь свій професіоналізм продемонстрував невдовзі після перерви. Хоча новий капітан (за відсутності травмованого Руслана Ротаня) Євген Коноплянка і міг укотре пожартувати, що на 54-й хвилині тезці залишалося хіба підставити ногу після зручної передачі партнера з «Дніпра» Артема Федецького — 2:0 на користь збірної України.
І тисячу разів має слушність Михайло Фоменко. Його підопічні здобули гору лише в першому таймі принципового протистояння. Другий же розпочнеться трохи більше ніж за добу, 17 листопада, о 21 годині 45 хвилин у словенському Мариборі. Тож міцно тримаймо за наших футболістів кулаки. Права на помилку, погодьтеся, в них немає.
А першими з восьми третіх збірних за підсумками групового турніру путівку на фінал вибороли угорці. Після виїзної перемоги над збірною Норвегії (1:0), вони вчора, 15 листопада, виявилися сильнішими і в домашньому матчі – 2:1. Сьогодні ж, 16 листопада, остаточно з”ясують стосунки збірні Ірландії та Боснії і Герцеговини. Стартова зустріч цих суперників переможця не виявила – 1:1.
Фото з вільних джерел