Активний спосіб життя сьогодні швидко завойовує прихильників у всьому світі. Помітною є ця тенденція і в Україні, хоча й не настільки, як скажімо, в багатих і розвинутих державах. Та справа, виявляється, не в матеріальному рівні добробуту, а, напевно, у специфічному світосприйнятті українців.
Розповісти про здоровий спосіб життя: яким він має бути, чому і наскільки ми його не дотримуємось, — ми попросили кандидата медичних наук Ярославу Володимирівну КОРОСТ з Києва. Асистент кафедри сімейної медицини Національного медичного університету імені О. О. Богомольця була учасником масштабної, як за мірками нашого обласного центру, тренінг-програми для лікарів «Мистецтво лікування: стежками лікарської мудрості», що відбулася на початку грудня у Тернополі. Його організатором стала Всеукраїнська громадська організація «Асоціація превентивної та антиейджинг медицини», яку, до речі, очолює колишня тернополянка, доктор медичних наук, професор Ольга Миколаївна Барна. А участь у заході взяли понад 600 лікарів з усієї Тернопільщини. Ярослава Корост, виконавчий директор цієї асоціації, мала у програмі дві доповіді, тісно пов’язані з темою нашої розмови.
— Бути активним корисно у будь-якому віці, — каже гостя з Києва. — Активний спосіб життя сприяє повноцінному розвитку дітей, допомагає їм вирости здоровими й емоційно стійкими, у молодих людей формує силу і витривалість, людям середнього віку дозволяє довше залишатися на піку своїх фізичних та інтелектуальних можливостей. Ну а літнім не лише дає можливість залишатися бадьорими і рухливими, а й протидіє віковому зниженню розумових здібностей. Крім цього, рух знижує ймовірність депресій, зміцнює імунітет і сексуальне здоров’я, поліпшує сон.
Такий спосіб життя, за словами Ярослави Корост, — це не лише фізична активність, а й відсутність шкідливих звичок, збалансоване харчування та правильна гідратація. Четвертою складовою кандидат медичних наук називає позитивне мислення, яке дозволяє людині виробити корисні звички до всього вищеперерахованого. До речі, про всі ці складові здорового способу життя йдеться на сайті Асоціації превентивної та антиейджинг медицини «Живи активно!» (Zhyvyaktyvno.org), який уже кілька років допомагає буквально «втілювати» його засади та принципи відвідувачам порталу.
— Якщо людина в своєму раціоні досягає необхідного балансу всіх поживних елементів, то вона дотримується збалансованого харчування, — запевняє Ярослава Володимирівна. — Для цього їсти потрібно регулярно — щонайменше тричі на день. Якщо користуватися популярним нині правилом дробового харчування, то 5—6 прийомів разом з напоями будуть поповнювати ваш організм достатньою кількістю енергії і рідини. При цьому у добовому раціоні мають бути різноманітні продукти, оскільки поживні речовини повинні надходити в організм у певному співвідношенні.
Але потреба в поживних речовинах і енергії дуже індивідуальна, стверджує лікар. Це вимагає розробки персональних програм здорового харчування. Не зайвим буде порадитися з дієтологом або хоча б, знову-таки, зайти на інтернет-портал «Живи активно!» За бажання тут також можна отримати онлайн-пораду експерта або, для початку, розрахувати за допомогою спеціального калькулятора свій індекс маси тіла.
За твердженням фахівців, важливою є правильна гідратація. Що ж це таке?
— Гідратація у медичному значенні — це забезпечення водного балансу організму, — пояснює Ярослава Володимирівна. — Про необхідність гідратації не слід забувати. Коли жарко, водообмін організму із середовищем інтенсивніший. Взимку, відповідно, потреба у воді менша, однак загалом становить близько 2 л для жінок і 2,5 — для чоловіків щодня.
Приблизно стільки ж рідини протягом доби виводиться з організму. У ці 2—2,5 л входить приблизно 300 мл води, яка утворюється за рахунок метаболічних процесів в організмі людини. Частина необхідної рідини — приблизно 20—30% — ми отримуємо з твердою їжею.
— Бажано з’їдати щодня щонайменше три фрукти і три овочеві страви, — рекомендує лікар. — При цьому продукти краще їсти сирими, готувати в пароварці або запікати, щоб вони не втрачали вологи. Тож власне на пиття залишається приблизно 1,2—1,5 л. Це на добу не таке вже й велика кількість.
Причому, пояснює Ярослава Корост, це не тільки вода, а й інші напої, адже будь-який з них має високий вміст рідини. Молоко та молочні продукти на 70—80% складаються з води, соки — десь на 80%, залежно від того, яку кількість м’якоті вони містять. У солодких газованих напоях і квасі до 95% складу становить вода.
— Для необхідної гідратації просто пийте те, що вам подобається, й стільки, скільки хочеться, — радить фахівець. — Виключаючи алкоголь, звичайно. Загальна порада — вживати 30—40 мл рідини на кілограм ваги тіла на добу. Це для тих, хто веде звичайний спосіб життя, без підвищеного фізичного навантаження і за помірної температури повітря.
Проте, як показало недавно проведене Асоціацією превентивної та антиейджинг медицини загальнонаціональне дослідження «ВЕСНА» (абревіатура від великих літер повної назви українською мовою: «ВивчЕння харчових звичок, Споживання НАпоїв, факторів ризику та стану здоров’я населення України» —Ред.), п’ємо ми недостатньо, зазначає Ярослава Володимирівна.
Саме цьому дослідженню присвячувалась одна з доповідей фахівця на тернопільському тренінгу. Темою другої була правильна гідратація.
— Особливо невтішна ситуація з гідратацією у нас поза домівкою. Якщо у домашніх умовах п’є достатньо рідини кожен другий, то на роботі чи на навчанні — кожен третій, а на прогулянці, взагалі, кожен четвертий українець, — наводить розрахунки експерт.
За даними дослідження, найбільше ми п’ємо звичайну воду, причому жінки вживають її частіше за чоловіків. На другому місці за частотою вживання — чай: майже половина опитаних зазвичай щодня випиває його 2—3 чашки. І на третьому місці за популярністю серед українців — кава: чверть із нас щодня випиває по 2—3 чашки ароматного напою. Причому жінки п’ють каву частіше, ніж чоловіки, а молодь надає перевагу сокам і солодким газованим напоям.
Ярослава Корост наводить й основні результати дослідження щодо харчових звичок. Виявляється, харчуються наші співвітчизники досить одноманітно. У раціоні найбільше різних круп та картоплі. Лише потім значиться м’ясо і риба. А найпопулярніші з фруктів і овочів, звичайно ж, яблука. Цілосезонні буряк, зелень, виявляється, не такі вже й часті гості на нашому столі.
— Найцікавіше, що українці досить добре уявляють, як необхідно правильно харчуватися, скільки треба випивати в день рідини і наскільки важливо займатися спортом, щоб дожити до глибокої старості бадьорим і здоровим, — підкреслює наша гостя. — Але чомусь майже не роблять цього. І справа не в матеріальному статку — активний спосіб життя не вимагає значних фінансових витрат і цілком по кишені пересічним українцям.
Як зауважує Ярослава Корост, більш ніж половина опитаних українців стверджують, що ведуть здоровий спосіб життя і вважають себе загалом здоровими. Водночас третина з нас взагалі не займається жодною фізичною активністю. Дослідження показало, що близько чверті опитаних курять. Половина з них чесно зізналася, що намагалися кинути, але безуспішно.
Найздоровішими вважають себе молоді люди від 15 до 30 років, оскільки, слідуючи за модою на правильний спосіб життя, частіше займаються спортом, п’ють більше рідини і різноманітно харчуються. Але зі збільшенням віку українці менше задоволені своїм здоров’ям. Старше покоління орієнтуються не на доступність інформації про здоровий спосіб життя, а на свій власний досвід.
До речі, один із важливих висновків проведеного дослідження — звичайні українці потребують інформаційних програм, які б у загальнодоступній формі розповідали про переваги активного способу життя. У свою чергу Асоціація превентивної та антиейджинг медицини намагається робити все для того, щоб максимально популяризувати активний спосіб життя, зокрема, через медичну спільноту. Та й сайт «Живи Активно!» вже має свого постійного читача і, що найважливіше, ця аудиторія зростає. Отже, переконана експерт, зростає кількість наших співвітчизників, готових справді змінити своє життя і ставлення до нього на краще.
С. СПІВАЧУК
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте