Публікація в нашій газеті (№100 за 11 грудня 2015 року) статті «Лікування від раку: сенсаційне відкриття Туліо Сімончіні» викликала багато листів та дзвінків до редакції. Суть цих звернень одна й та ж: чи не могли б ми детальніше розповісти про метод італійського лікаря. Воно й зрозуміло: ті, кого зачепило чорне крило хвороби, шукають і найменшого шансу на порятунок…
Тож на прохання читачів публікуємо інтерв’ю з онкологом Туліо Сімончіні, яке глибше розкриває цю тему.
— Синьйоре Сімончіні, ви давно досліджуєте методи боротьби з раком. Розкажіть, будь ласка, про ваші результати…
— Після багаторічних досліджень я дійшов висновку, що рак — це грибкова інфекція. До речі, ніколи не вірив, що причина виникнення раку — генетична. А тепер зробив висновок, і тривалі дослідження та результати підтверджують мою теорію, що рак спричиняє грибок, а саме грибок Кандида в усіх його варіаціях. Тож пухлини виникають не через аномальні поділи клітин.
— А саме це стверджує традиційна онкологія… Отже, по-вашому, причина раку — грибкова інфекція?
— Саме так. Я дізнався, що грибкова інфекція — псоріаз — виникає через грибок Кандида. Пухлини можуть бути спричинені теж ним, подумав тоді. Теорія ненормального ділення клітин відома вже більше ста років, але… не підтверджена науковими дослідженнями. Тим часом наслідки жахливі: щороку від раку помирають понад вісім мільйонів людей. Ми ще не знаємо точно, що таке рак. Це найгірше: після ста років онкологічних досліджень справжня причина виникнення раку не знайдена. Всі, не тільки лікарі, кажуть про пухлини.
— Чому не було відкрито раніше, що Кандида є причиною раку? Адже грибкові інфекції відомі багато років…
— Грибок Кандида знаходять у 97—98 відсотків онкопацієнтів. Неправильно думати, що спершу виникає рак, а потім Кандида. Моя гіпотеза — спочатку з’являється Кандида, вона вторгається в організм і викликає пухлину. Важливо правильно пояснити. Тим часом у гістології описано тільки, як тканини намагаються захиститися від грибкової агресії. Якщо грибок «пожирає» тканини, то вони створюють зайві клітини для запобігання проникненню. Наприклад, якщо Кандида є в печінці, то виникають гепатокарциноми. У мозку подібне проникнення викличе гліобластому, в бронхах — мезотеліому. Неправильно говорити про ненормальне ділення клітин. Це захисний механізм. Клітини ростуть, аби впоратися з грибками. Вони діляться, щоб опиратися вторгненню. Але не поділ клітин є причиною раку.
— Ваше відкриття цілком спростовує основні тези онкологічних досліджень. А ви що радите?
— Знищити грибкові колонії, бо рак викликають вони. Але діяти не традиційним лікуванням. Я переконаний, що в майбутньому розроблять нові ліки, які зможуть ефективно протистояти грибкам. Найефективніший засіб боротьби з грибками нині — бікарбонат натрію. Його слід вживати в правильному дозуванні (20%), вводячи якомога глибше в тканини, щоби він міг безпосередньо контактувати з грибковими колоніями. Проблему боротьби з раком треба розв’язати якнайшвидше. Слід нарешті розплющити очі й усвідомити: те, що нам показують по телебаченню і пишуть у газетах, в основному… на жаль, брехня, яку диктують можновладці. Вважаю, що в цій сфері революцію мають зробити лікарі. Вони дуже добре знають, що діється не так, як має бути. Знають, що всі дослідження онкології — одна велика невдача. Знають, що офіційні результати — суцільна брехня. Треба визнати, що за сто років нічого не досягнуто.
— Як, на вашу думку, має лікуватися пацієнт, хворий на рак?
— Я досягнув хороших результатів, даючи хворим бікарбонат натрію і забезпечуючи його прямий контакт із грибком. Для раку шкіри ми використовуємо тинктуру йоду. Сподіваюся, що фармацевтична індустрія незабаром поставить на ринок ефективний засіб від грибків, який забезпечить кожному пацієнтові одужання. Що за допомогою двох таблеток на день рак стане поганим спогадом із минулого. На жаль, сьогодні так багато коштів витрачають даремно…
Повну версію інтерв’ю можна прочитати на веб-сайті лікаря Сімончіні (http://www.cancerfungus.com/simoncini-cancer-fungus-ru.php)
А ось основне з відповіді лікаря Сімончіні на запит електронною поштою про лікування онкології за допомогою натрію гідрокарбонату — соди.
1. Лікування здійснюють у будь-якому віці. Протипоказань нема.
2. Не варто використовувати соду для профілактики онкохвороб — для цього рекомендовано протигрибкову дієту та фізично активний спосіб життя.
3. Завжди в післяопераційний період (після резекції пухлини) доцільне значне введення розчину соди внутрішньовенною крапельницею для профілактики рецидиву пухлини. Під цим лікар Сімончіні розуміє повторні курси крапельниць: 6—10 введень, потім 6 днів перерва, і таких 3—4 курси.
4. У практиці Сімончіні не було жодного випадку онкорецидиву після застосування його методу лікування за умови дотримання відповідної дієти і способу життя.
5. При використанні гідрокарбонату натрію на пухлину діє безпосередньо гідрокарбонат натрію, а не лужне середовище, яке він створює. Тому й треба підводити його якомога ближче до пухлини.
6. Ефективність методу досягає 90 відсотків, якщо розмір пухлини не перевищує 3 см у діаметрі; якщо більше — ефективність 50%. Не завжди пухлина до 3 см проявляється клінічно, хоча комп’ютерною томографією її виявляють. У відповіді не сказано, наскільки ефективний метод за наявності метастазів, але з історій, які лікар наводить на своєму сайті, можна зробити висновок, що з метастазами він справляється також.
7. Гірше піддаються лікуванню пухлини кісток, лімфовузлів, тестикулярні пухлини.
8. Нема жодних проблем у поєднанні методу Сімончіні й загальноприйнятих методик.
І насамкінець — застереження. Згадані препарати допомагають вбити грибок і сприяють організмові в руйнуванні пухлинних клітин, котрі він вибудовував як бар’єр у відповідь на агресію грибка. Але хворому потрібно бути обережним. Результатами терапії стануть загибель грибка, розпад пухлини і вихід із пацієнта природним шляхом (блювота, пронос) слизу, ниток, мертвих клітин, гною. За значного ураження організму можуть відмовити лімфатична та видільна системи, і тоді хворому загрожує загибель від інтоксикації. Також можуть «закупоритися» лімфатична система, відмовити печінка — варіантів багато. Тому дуже поспішати, збільшуючи дози, не можна. У разі різкого погіршення самопочуття потрібно на нетривалий час відмінити препарати, здійснити детоксикацію, а потім вживати їх знову в зменшених дозах. Процес має тривати поступово і системно. Симптоми інтоксикації (температура, слабкість, нудота, головний біль, зниження апетиту) свідчать про санацію вогнищ інфекції, загибель пухлинних клітин, грибка і надходження у кровообіг продуктів їхнього розпаду. Тоді лікар рекомендує лужне пиття і прийом сорбентів.
Ольга ВОЛИНСЬКА