«Кримнаш» — то, звичайно, радість невимовна. Зокрема й для тих росіян, котрі ніколи в Криму не побувають. Просто для них завжди радість, коли Росія щось до себе приєднує, щось прибирає до рук.
Але півострів ненаситна «матушка-Русь» анексувала разом з людьми, які там проживають. І виявилося, що люди ці ніяк не вписуються в російські звичаї та порядки.
У Севастополі Путін призначив головним «губернатора» Сергія Міняйла. А в того кремлівського ставленика є радник Олег Матвейчев, російський політолог. І недавно Матвейчев в інтерв’ю кримським ЗМІ розповів севастопольцям, які-то вони зіпсовані люди та чим відрізняються від «правильних» росіян. Уся біда мешканців міста в тому, що вони два десятиліття жили в Україні. І звикли висловлювати не те, що треба, а те, що думають. «Ці політичні традиції сильно відрізняються від російських. Це традиції так званої прямої демократії, ті самі «майдани», — нарікає заїжджий політтехнолог. Майдану в прямому розумінні севастопольці ще не проводили, зате вдалися до іншої акції: виклали свої численні скарги на місцеву владу в листі до Путіна й зібрали під ним аж 22,5 тисячі підписів. «У нас дикими видаються всі ці звернення до президента, збирання підписів», — сердито сказав Олег Матвейчев.
Отже, скаржитися в Москву, очікувати чогось від неї не варто. На кого покладати надії? Радник дає однозначну відповідь: на «губернатора» Сергія Міняйла. Тільки він, а «не якісь депутати й таксисти з перукарями» вирішує долю міста і його жителів. Президента турбувати не слід. «Сергій Міняйло зможе навести порядок і в Севастополі, і в головах його мешканців. Володимир Путін дуже правильно його туди поставив. Бо поки що ми бачимо, що Севастополь — це найневдячніше місто Росії, з котрого розповзається хвороба, на яку хворий Київ. Страшна духовна хвороба, що страшніша від недуги фізичної», — повчав містян російський політолог.
Пригадую, як свого часу тішився мешканець півострова. Розчулено казав, що кримці постукали в двері Росії і «родіна» впустила їх. При цьому, мабуть, собі думав, що й далі житиме так, як і в Україні. Тобто матиме право протестувати, коли щось йому не сподобається, сподівався, що до його протесту прислухатимуться. А дзуськи! «На родінє» порядки зовсім інші. Там і депутати, і таксисти, і перукарі в одну купу зібрані й означені словом «якісь». А над усіма — той пан, котрого призначив «сам». І він наведе порядок «у головах». А нормальне життя, демократичні принципи повернуться до Севастополя тільки тоді, коли це місто і весь півострів повернуться в Україну.
Микола ЛУКАШКЕВИЧ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте