Одна з останніх статей у нашій газеті, яка стосувалася пенсійних виплат, зачепила багатьох читачів за живе. Пан Павло, до прикладу, справедливо зауважив, що навіть соціальну мізерну пенсію, яка становить у нас в середньому 1099 гривень, отримують не всі. Так, йому держава запропонувала прожити на 949 гривень.
«Я пропрацював у колгоспі понад 40 років, — розповідав чоловік про своє життя. — Не заробив навіть середньої пенсії. Як живу, мене влада не запитує. Зрештою, хто ми такі, щоб нас про щось запитувати? Добре, субсидії на опалення будинку вони дають, а за які кошти ліки купити, якщо одна упаковка тільки тих, які допомагають знизити тиск, коштує майже 400 гривень? Я ще витягну з колодязя води… Але ж хліба мені за щось потрібно купити…» Цей монолог, бо слухала чоловіка по мобільному, можна було б приписати більшості пенсіонерів, адже не те що 949 гривень, а й навіть середня пенсія на Тернопіллі 1417,79 гривні не дає можливості людині жити пристойно. До речі, пенсію 949 гривень у нас отримують понад 20 тисяч жителів краю. Тобто чи не кожен п’ятнадцятий із тих, кого за традицією називають людьми на заслуженому відпочинку. Отак «заслужили»…
Утім, не лише пенсіонери потерпають. У бюджеті на цей рік і так куці соціальні видатки оптимізують, тобто скоротять. Так, Президент підписав закон, що входить у пакет так званих «бюджетних законів», необхідних для ухвалення держбюджету України на 2016 рік.
Законом, зокрема, встановлено, що індексація доходів населення проводиться, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації в розмірі 103 відсотки, тобто коли ціни зросли на три відсотки, а згідно з чинним досі законодавством — на 101 відсоток. Із першого січня по 31 грудня 2016 року максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень і доплат не може перевищувати 10740 гривень. Таке рішення не збентежить більшість пенсіонерів, бо вони отримують значно менше. Працівники сфери освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення зможуть виходити на пенсію за вислугою років при наявності спеціального стажу лише по досягненню 55 років (досі, незалежно від віку, потрібна була лише певна кількість вислуги років).
Згідно зі змінами до закону про дошкільну освіту органи місцевого самоврядування будуть встановлювати розмір оплати харчування школярів, яку вносять батьки (досі батьки мали оплачувати 60 відсотків у місті, 40 — у селі). Також пільгові умови харчування для низки категорій школярів будуть надаватися за рішенням органу місцевого самоврядування. Надання низки пільг інвалідам, учасникам війни, тим, на кого поширюється дія закону про статус ветеранів війни, переклали на органи місцевого самоврядування і місцеві бюджети.
Виконавчим органам місцевих рад віддали утримання професійно-технічних закладів освіти, вищої освіти у вишах I—II рівнів акредитації. Крім цього, скасовані пільгові умови вступу до ВНЗ, які раніше були передбачені для окремих категорій абітурієнтів. Банки зобов’язали розкривати банківську таємницю, щоб перевірити, чи достовірна інформація, подана фізособами для отримання соціальних виплат, пільг, субсидій. Банки будуть надавати інформацію про відкриті рахунки, операції та залишки на рахунках.
Іще одна новація очікує пільговиків. Міністерство соціальної політики України планує монетизувати пільги, зробивши всю соціальну допомогу винятково адресною. Це означає, що замість безкоштовних чи дешевих послуг пільговики отримають від держави гроші, які вони платитимуть за ці послуги на загальних підставах. Розробники проекту кажуть, що в Україні більше 40 категорій громадян, які отримують пільги, а для фінансування усіх їх необхідна сума, що перевищує ту, яку держава в змозі виділити. За різними оцінками, для надання всіх існуючих пільг потрібно від 180 до 500 млрд грн. Загалом планують провести ревізію, хто й скільки з тих, які претендують на пільги, отримує доходів, й об’єднати всі види допомоги в одну програму соціального захисту зі створенням єдиної бази даних одержувачів. А щоб тим, кому пільги не призначать, було не так прикро й важко, повідомляють, що Україна — єдина держава пострадянського простору, де найбільшою мірою збережено систему пільг. Країни Прибалтики скасували їх одразу після виходу зі складу СРСР, а Білорусь, Киргизстан, низка інших країн вдалися до реформування уже в 2000-х роках.
Напевно, тепер ми добре рахуватимемо, за що й скільки платимо. І якщо в помешканні холодно, а рахунки приходять такі, наче в квартирі Сахара, реагуватимемо. Як саме це робити, повідомив днями прем’єр-міністр. Він підкреслив, що існує механізм перерахунку тарифу. Якщо в квартирі температура нижче 18 градусів, необхідно зателефонувати в підприємство «Теплокомуненерго», з яким укладено договір, або в ЖЕК чи ОСББ і повідомити про це, запросити невідкладно комісію для того, щоб склала акт. «Коли будете з ними розмовляти по телефону, обов’язково запитайте про номер заявки, яка зареєстрована як ваш телефонний дзвінок», — звернувся Арсеній Яценюк до громадян.
Протягом 72 годин комісія повинна прибути й заактувати температуру. Якщо ж протягом 72 годин комісія не прибула, громадяни мають право самостійно скласти відповідний акт: «Для того, аби він був достовірний, запросіть своїх сусідів по будинку, щоб засвідчили двома підписами, що температура у вашій квартирі справді нижча 18 градусів», — підкреслив глава уряду. Він зазначив, що за кожен градус нижчої температури рахунок за житлово-комунальну послугу повинен бути зменшений на п’ять відсотків: «Якщо в квартирі температура не 18 градусів, а 16 градусів, то це означає, що рахунок за житлово-комунальні послуги за цей період повинен бути зменшений на 10 відсотків». Якщо температура в оселі 12 градусів, громадяни взагалі не повинні сплачувати за рахунком, підкреслив він. Для цього так само потрібно скласти акт, передати його до підприємства «Теплокомуненерго». За словами прем’єра, це підприємство зобов’язане здійснити перерахунок того рахунку, який вам виставлений. Побачимо, як це відбуватиметься на ділі.
Валентина ДЕВЛИШ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте