Не раз посідаємо із сусідами на лавки попід тинами і гуторимо про се та про те. Ну, і без політики ніколи сі не обходит.
Раз ми такво сі забалакали, та й баба Зоська каже: «Як то любо слухати каждого депутата, чи то місцевих, а чи київських. Так всьо по поличках розкладе їдне з другим, же думаєш: ну чого то так всьо просто, а ніц сі не робит? А ще як вибори на носі, то диву даюсі. Ото приїде їдне з другим, а ще як у телевізор залізе, то так уже сі розпинає. Так пояснює, звідки гроші брати, кому що врізати і відрізати, кому добавляти і пришивати, то і мені ясно. І то врахуйте, же я тілько штири кляси скінчила, а далі мусила йти працювати, бо вдома дітей купа, тєжко батькам було годувати тілько писків. А чо ж то як приходит до діла, то всі руками розводят? Не годен зробити ніц, навіть дурної ямки на дорозі залатати, навіть пенька трухлявого зрізати? Чо то так є?»
І що, скажіт, не правда? Чого на словах всьо так просто, а на ділі — трудно? Може, тому, же ми не тих вибираємо? Тих, які тілько балакают, а в голові ніц, окрім слів, нема? Я такво пильную, коли по телевізору передачі йдут, де розказуют про наших депутатів, хто що їсть, де сі вчит, то зауважую: як багато людей вийшло із грязі в князі, і в них нема поняття, як не то що державою керувати, а власною господаркою. Кажний, хто голосніше кричит і файно балакає, той перемагає на виборах чи то до сільскої, а чи Верховної рад. А толкові господарники як не за границі виїжджают, то сидят десь у закапелках.
До речі, про закапелки. Надибав у одному рецепт такого-во тортика.
Три яйци збити зо шклянкою цукру і пачечкою ванільки, тоди доляти 200 грам кефіру, всипати шість столових лижок муки і чайну лижку поташу, погашеного оцтом. Всьо файно перемішати. Поділити тісто на дві частини, в одну всипавши трошка какао. Виляти кажну частину у форму і окремо спекти. Білий коржик, як вистигне, порізати кубиками і обмачати в сметанному кремі. Рихтуємо його так: 200 грам сметани збити зо шклянкою пудри цукрової. Змастити кремом і темний корж, а на него викласти «закремовані» кубики білого. Теперка рихтуємо глазурку: сто грам молока вляти в маленький банячок, закип’ятити, всипати штири столових лижки цукру і дві какао та й варити зо п’ять хвилинок, тоди додати лижку масла і ще п’ять хвилин помішати. Як капку підстигне, полити торт тою глазуркою і поставити на холод, най вистигне і просочиться добре. А тоди варіт кисіль чи компот і наминайте, жеби аж за вухами лящало.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте