Яких тільки методів стимуляції насіння не вигадують садівники. Серед них заслуговує особливої уваги стратифікація. Метод базується лише на законах природи: створюються умови для проростання культурних рослин, наближені до тих, в яких перебувають їхні дикі родичі. Тобто насіння поміщають у середовище з підвищеною вологістю в поєднанні з низькими температурами, що й пробуджує його і водночас загартовує майбутню рослину.
Стратифікацію, як усі агротехнічні заходи, проводять за певною технологією. Насіння плодових, ягідних культур краще стратифікувати у річковому піску, який необхідно заздалегідь продезінфікувати однопроцентним розчином марганцевокислого калію або пропарити. Насіння також промивають у розчині марганцівки, зволожують і змішують з мокрим піском у співвідношенні 1:5. Ємність із сумішшю поміщають в ящики чи поліетиленові мішки, які загортають у сніг, не зав’язуючи, невеликі кладуть на полицю холодильника, де температура підтримується на рівні 1—3°С, щотижня необхідно зволожувати, струшувати, перемішувати суміш, щоб забезпечити доступ повітря.
Насіння різних порід потребує різного періоду стратифікації. Так, для дичок яблуні та груші він становить 120—130 діб, культурних сортів цих же порід — 60—90, вишні і сливи — 150—180, шипшини і глоду — майже рік.
Іноді створюються такі умови, що насіння під час стратифікації сильно накльовується, утворюючи корінці, а висівати нікуди — ще лежить сніг. У такому разі необхідно його помістити в холодильник.
П. БУЧИК
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте