Проїдешся нашими дорогами без снігу — таке враження, ніби война ніколи й не закінчувалася: яма на ямі та ще й з ямочками. А як почне замітати, притрушувати і посипувати, то інша біда «воєнна» — ні із села виїхати, ні до села дістатися.
Ну нічо, ми люди сільські, раду собі навіть у такий тяжкий час вміємо давати.
Я вам би радив у такі часи скрутні зачинитися в хаті, нарихтувати собі різних смаколиків і пережити ці неприємності. Ото роздобув днями рецепта примленої капусти з Капустинців Чортківського району від пані Ярослави Ружило.
Взяв трилітровий банячок, посік головку капусти, залив водою, аби займило ту капусту, й поставив на вогонь. Як закипіло, всипав 100 грамів пшона і скрутив на малий вогонь, щоб варилося до готовності. Тоді взяв 200 грамів сметани, засмажив із цибулькою і влив до вареної капусти. А що люблю фасольку, то мав раніше варену і десь так півшклянки докинув до банячка з капустою, наскубав із горщечка на підвіконнику зеленої цибульки, закришив і посолив. Вийшла така-от густа капуста з Капустинців. Після посту можете варити її на м’ясному відварі, а в піст підійде чистенька водичка.
От напакувався я примленої капусти, чаєчком із ромашок запив, сиджу й пісеньки складаю. А що ще на старість можна робити? Хтось римованки пише й до газет надсилає, книжечки видає. А я собі під настрій і засніжену погоду молодість пригадую і мугикаю:
«Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
Кінь забуксував,
Стежку замело
І матір у хаті.
Ой, ще від рання
Тут шуфлюю я!
Забув про дівчата…»
Або
«Повій, вітре, на Вкраїну, де згубила я машину:
Замело ще опівночі, сну не знали мої очі.
Шуфля ніц не помагає —сніг лапатий заважає
Відкидати ці замети. Ох, весна, ну де ж ти, де ти?
Чи спить, мила, чи збудилась, а чи снігом завалило і її?..»
Ви собі уявляєте, скільки відомих пісеньок можна переспівати? І «Ти признайся мені, де лопату сховала…», і «Несе Галя воду, коромисло гнеться, а за нею Йванко з шуфлею женеться», а ще ж є «Засвіт встали козаченьки в похід проти снігу, посідали у трактори — ні один не їде», «В саду гуляла, сніг відкидала…», «Ой що ж то за шум учинився, що на голови весною сніг звалився».
Смачного і смішного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте