Російські «мужикі» — народ твердий і непохитний. Трафунок, про який розповіли деякі ЗМІ, на жоден інший висновок не наводить.
Чоловік тепер відбуває покарання в одній з колоній Новосибірської області. Та ще коли туди не потрапив, йому теж загрожувала «втрата свободи». Тільки в іншому сенсі — якась дама, очевидно, дуже хотіла, щоб нинішній зек з нею одружився. А той виявив твердість характеру. Нещодавно керівництво виправної установи для чогось заглянуло в паспорт в’язня. І на сторінці, де має бути запис про сімейний стан, побачили цитату з одного хіта: «Я на тебе никогда не женюсь, я лучше съем перед ЗАГСом свой паспорт». Хоч документ безнадійно зіпсований і потребує заміни, та за його псування в’язня не сварили. Все ж віддали належність чоловічій непохитності.
А мене мучить питання. Якщо російські «мужикі» здатні твердо сказати «ні», то чому вони, мов вівці на заріз, покірно їдуть помирати то в Чечню, то в Грузію, то на Донбас. Чому не напишуть у повістці, що краще перед військкоматом з’їдять свої військові квитки, ніж воюватимуть за марення Путіна про Новоросію, російську весну й тому подібне? Відповідь може бути тільки одна: «мужикі» лише перед своїми «бабамі» відважні. А влада діє на них, як удав на кролика. Паралізує волю, і мовчки йдуть російські «удальци», куди їх пошлють.
М. ЛУКАШКЕВИЧ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте