Після гостин у Козовій і Чорткові «Олімпійське лелеченя» долетіло і до обласного центру. Аякже інакше, коли тернопільські школярі за всю історію проведення популярних Всеукраїнських масових стартів, організованих Національним олімпійським комітетом України, завжди серед головних претендентів на перемогу в обласному етапі.
За можливість позмагатися з ровесниками з інших куточків Тернопільщини вчора, 27 квітня, в спортивному залі Тернопільської СЗОШ №3 з поглибленим вивченням іноземних мов сперечалися переможці зональних стартів у всіх мікрорайонах міста: окрім господарів, не менш дружні команди учнів середніх класів із загальноосвітніх шкіл №№7, 10, 24, 27. Однак відчуття ліктя одне одного — недостатня умова для перемоги. Аби якнайшвидше зупинити суддівські хронометри після п’яти різноманітних естафет, необхідно ще й не на словах, а на ділі дотримуватися головного олімпійського гасла «Швидше, вище, сильніше!»
І хоча всі без винятку діти напередодні старанно готувалися до вирішальних баталій, учителі фізкультури з чотирьох шкіл, як розповіла директор Тернопільського міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Галина Федорович, не надто прагнули, аби підопічні потрапили в пару до школярів із третьої. Рік у рік підростають нові покоління юних олімпійців, але в їхнього колеги Любомира Бенцала, вочевидь, є якийсь чудодійний еліксир, з допомогою якого «лелеченята» з третьої ніколи не задовольняються іншим олімпійським принципом. Для них перемога не менш важлива за участь.
— Зрештою, фаворити, — про це вже повідала педагог із ЗОШ №10 Олена Шульгіна, — носа догори не дерли. Любомир Васильович і ключки для гри у флорбол позичив, щоби могли перед фіналом потренуватися, і з формою нашій команді допоміг. Обов’язково згадайте і про те, що пообіцяв десятій одну таку ключку подарувати. Аби не забув. Жартую, звісно. Знаю, що слова дотримає.
Та повернімося до змагань. Уже згадана Галина Федорович разом із відповідальним секретарем Тернопільського обласного відділення НОКу України Валерієм Кравчуком підготували дітям чудовий подарунок, запросивши до суддівської колегії учасника майбутніх XXXI літніх Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро, вітрильника Олександра Тугарєва. Тож за об’єктивність вердикту служителів спортивної Феміди можна було не переживати. Хіба за власні результати.
Якщо за презентацію своїх команд судді дружно виставили чотирьом з п’яти колективів найвищі бали, то вже невдовзі після початку п’яти запланованих естафет стало зрозуміло, чому школярі з третьої перемагали чотири рази підряд і не мають наміру поступатися першістю вп’яте. Попри те, що Любомир Бенцал кілька разів з відчаю хапався за голову, його хлопці з дівчатами з команди «Олімпійська зміна» і легкоатлетичну паличку найшвидше до фінішу донесли, і під час естафет, в яких необхідно було продемонструвати майстерність у баскетболі, футболі, флорболі і бадмінтоні з тенісом, стали кращими. А на довершення ще й менше ніж за хвилину дали десять правильних відповідей на запитання олімпійської вікторини. Не забувши, на відміну від деяких інших, що символом вітчизняних олімпійців, скажімо, є лелеченя, а не ластівка.
Одне слово, закономірна перемога. Як і завойований одвічними і принциповими конкурентами із ЗОШ №24 титул віце-чемпіонів. «Юнги» Ігоря Поліщука не менше заслуговують на відзнаку. Рік у рік срібними призерами випадково не стають. Так само, як і «Боги Олімпу» із ЗОШ №7 Валерія Віннікова — третіми. За це — і заслужені відзнаки від обласного відділення НОКу України, видавництва «Школярик», торгової марки «Ласунка». Подяки дісталися також двом іншим учасникам міських фінальних стартів із ЗОШ №№10 і 27 (учитель фізкультури — Володимир Корнага). Не залишився без подарунків і наш відомий спортсмен Олександр Тугарєв. Діти подарували йому власноруч написані «Побажання олімпійцям».
На завершення ж випадково став свідком телефонної розмови Любомира Бенцала з директором СЗОШ №3 Надією Дмитрівною Будій.
— Що відповіла на звістку про перемогу?
— Сказала, що не сумнівалася в успіху рідної школи.
Фото автора
Прокоментуйте