Як тілько присвітило сонечко, народ подався на городи. І злапався за голови. Траві — благодать повна, росте й пахне, а ось те, що треба, виросло кволеньке й затюкане.
Хто помежи дощ, а хто попід ним давай цюпати, полоти, підгортати, кропити смугастопузиків і всяку нечисть. От і я, нагостривши сапку, почеберяв на свій невеличкий городець.
Зігнувся в три погибелі, сапаю, аж тут сусід підкотив на машині з дітиськами й жінкою теж лад наводити на городі. Потрудилися ми до обіду, сіли перепочити, от і сусід жаліється: «Чуєте, ото маю одного капосника, най го поб’є лиха година. Старий хрунь зо своєю жінкою лазять до себе на город через мій. Столочили його, як коні. Спочатку там хоч трава росла, а тепер тілько стежка чорніється. Посадив бараболю — витоптали, посадив буряк — витоптали, засіяв люцерку — то взагалі сказали, що тут ходити можна, бо то трава росте. Ну хоч бери й ноги поперебивай!» «То в сільраду йди, може, хоч війт клепки старим вставить, як не мають», — пожартував я. «Та яке там, — зітхнув сусід. — Сказали розбиратися самим. А я хіба що можу свій город обнести плотом двометровим, бо з тими старими не добалакаюся». Ну і що я мав хлопаці нарадити? Як людина — пеньок, то хоч кіл їй на голові теши, а зерно мудрості не проросте. Чисто як у нашій державі. І кажи, і пиши в газетах, і протестуй на вулиці, а ті мудрагелі позачинялися в кабінетах, охороною обставилися і ніц не виправляються, а далі капостять народові. Але що я про політику, візьмімося ліпше до кухні.
От нагадав собі ще один рецепт пеньків. Але то пеньки не для пеньків, а для розумних і совісних людей. Тож записуйте рецепт від пані Галини Пілярчук із с. Будок Кременецького району.
Три яйця і п’ять столових ложок цукру збиваєте на густу піну, додаєте п’ять столових ложок муки і чайну ложку амоняку, погашеного горілкою. З цего тіста вийде їдна порція пляцка. Зробіть три таких порції. До одної додайте мак, до іншої ізюм чи горіхи. Спечіть. Тоді кожну паланицю розріжте пополам, а половинки — ще на три частинки-смужки. Теперка рихтуйте крем: дві шклянки молока, шклянку цукру, дві столових ложки крохмалю, столову муки вимішайте і поставте на вогонь. Варіть, поки не загусне. Охолодіть. Додайте 200─250 грамів масла, розітріть і цим кремом змастіть усі смужки. Першу скрутіть у коло, тоді продовжіть її іншою смужкою і крутіть далі, як колесо. Зверху залийте галяреткою, а по боках обсипте кокосовою стружкою. Теперка в холод, най стигне.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте