Працівники комунальних служб узялися омолоджувати дерева, активісти — висаджувати нові, а багато тернополян долучилося до громадських акцій із прибирання міста. Та поки одні трудяться в поті чола всюди, де тільки можна, з’являються горе-герої.
Вони також полюбляють «омолоджувати» своє місто. Діють швидко та ефективно. Всього за ніч тернопільські вандали можуть перевернути його з ніг на голову.
Не встигнете ви помилуватись недавно висадженими деревцями, як знайдеться повно «активістів», які тут же їх зламають. Щойно запрацюють нові ліхтарі в парку, як тернопільські «громадяни» точно знатимуть, що світло падає не під тим кутом. Розв’язання такої «проблеми» для них просте — зігнути ліхтар, тоді й освітлення паркових алей «покращає».
Коли горе-мешканці бачать, як працівники ЖЕКів фарбують дитячі майданчики та лавочки, руки, мабуть, так і сверблять. Аж собі творчістю зайнятись хочеться. Саме тому наше місто рясніє барвами з балончиків. Скільки можна налічити будинків, рекламних щитів, приміщень, пам’яток, які постраждали від такої «творчості»…
«Класикою» у вандалів є перевертання сміттєвих урн і псування зупинок громадського транспорту. Останні встановили лише кілька років тому. За цей час горе-тернополяни встигли «перетворити» їх із закритого у «сквозячий» тип. Мабуть, кожна третя зупинка має обірване покриття та обприскана з балончика.
З «результатами діяльності» вандалів знайомий, напевно, кожен, та далеко не всі замислюються, що породжує цю проблему.
— Прояви такої девіантної поведінки найчастіше спостерігаються в підлітків, які, руйнуючи, заявляють про себе та свої емоційні стани (образу, гнів, незгоду тощо), — каже психолог, кандидат наук із соціальних комунікацій Галина Синоруб. — Разом з тим, вандалізм може сприйматись цими ж підлітками як захоплива гра. Проблема запобігання такій формі поведінки нині є відкритою. Існують версії щодо загороджень з міцних матеріалів, обмежень доступу. Однак розв’язання цієї проблеми лежить лише у виховному аспекті — виправних роботах.
На думку психолога, ще одним способом боротьби з таким проявом вандалізму як бомберство (різновид графіті) є перенесення цієї проблеми в площину мистецького жанру.
Та мовити про проблему — це одне. Інше — братися за перевиховання вандалів. Не кожного зловиш за руку, не кожного покараєш. Моралізаторство результатів не дає. Залишається шукати дієвий спосіб розв’язати проблему.
Тетяна ВІТЕНЬКО,
студентка ІІІ курсу факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте