Реформа місцевого самоврядування і територіальної організації влади, яка стартувала цього року в Україні, голосно відгукнулася і на Тернопіллі. Наша область стала лідером за кількістю нових адміністративно-територіальних утворень. Із першого січня в нас почали діяти 26 об’єднаних територіальних громад, які охоплюють 27 відсотків території області, 283 населені пункти та 229 тисяч населення.
Найбагатші бюджети
Одна з ключових переваг створення об’єднаних громад — істотне зростання доходів їхніх бюджетів. Наприклад, власні доходи Великогаївської громади за перше півріччя 2016-го порівняно із запланованими збільшилися на 4 млн грн (майже на 50 відсотків), Скалатської — на 7 млн (плюс 33 відсотки), Микулинецької — на 1,5 млн, Золотопотіцької — на 1,4 млн грн (290 відсотків!) За інформацією управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, доходи об’єднаних громад області в розрахунку на одного жителя цього року зросли в 2,5—3 рази. І сталося це не лише через зарахування 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб, який є основою надходжень до місцевих бюджетів, бюджетів об’єднаних громад, а й завдяки ефективнішому використанню землі й надрокористуванню.
Є в об’єднаних громадах і резерви, щоб збільшити наповненість бюджетів. Це виявлення нелегального землекористування, особливо з боку дрібних сільгоспвиробників і фермерів, укладення договорів оренди земельних ділянок, господарських дворів, узаконення розробки надр. Потрібно вивести з тіні й торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, адже 5 відсотків акцизного податку зараховується до місцевих бюджетів. Важливо також шукати й залучати інвесторів. Цьому мала б сприяти передача громадам прав на розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів, однак внесення змін до законодавства відтерміновується.
Що робити з освітою
Об’єднані громади отримали повноваження, які нині мають райдержадміністрації та міста обласного значення, наприклад, у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, сім’ї, молоді і спорту, інші. Та за перших сім місяців роботи громади лише вчаться їх здійснювати, отримують освітню і медичну субвенції.
Проте субвенційних коштів на освіту не вистачає. Наприклад, у Великогаївській громаді до кінця року бракує 4 млн грн, у Золотопотіцькій — 2 млн грн. Бачачи, що коштів на субвенції на освіту бракує, рада Микулинецької громади, наприклад, вирішила харчувати учнів початкових класів і пільгових категорій із власних доходів. Одне слово, нові органи місцевого самоврядування викручуються як можуть.
Закриття малокомплектних шкіл і реорганізацію закладів освіти(пониження ступеня загальноосвітніх шкіл і—ІІ ступеня до першого) керівництво низки громад на цей рік не планує. Причин кілька, а одна з основих — підвезення учнів до більших шкіл. Оптимальний вихід таки є, довели в Микулинецькій громаді. «Ми пішли іншим шляхом, — переконує голова Микулинецької об’єднаної громади Петро Осіпчук. — У селищі Микулинцях реалізовуємо пілотний проект опорної школи з трьома філіями — в Конопківці, Волі та Кривках. На створення такого навчального закладу вже отримали мільйон гривень плюс 100 тисяч — на облаштування сучасного комп’ютерного класу. А повна реалізація проекту в Микулинцях обійдеться державі до трьох мільйонів гривень».
Куди рухається медицина
Із цього року об’єднані громади, крім освітньої, отримують ще й медичну субвенцію. Деякі, як наприклад, Скалатська, маючи на своїй території районну комунальну лікарню, взяли на себе повноваження з надання медичних послуг вторинного рівня. Окремі, як Великогаївська, Золотопотіцька, Микулинецька, передали субвенційні кошти на вторинну медицину, тобто спеціалізовану медичну допомогу, в районний бюджет. А Микулинецька громада передала району ще й кошти на первинну медицину: отримати ліцензії на надання медичних послуг вельми проблематично.
А от з фінансуванням Золотопотіцької районної лікарні, яка надає в громаді послуги первинного і вторинного рівня медичної допомоги, сталася прикра історія. Цей медзаклад обслуговує мешканців 22 сіл, тоді як громада охоплює 11 населених пунктів. Для його утримання — понад 8 млн грн на рік — громада передала до районного бюджету 4 млн грн субвенції на фінансування отієї вторинної медицини, а район виділив на цей рік лише 1 млн 350 тис. грн. Отож не вистачає понад 3 млн. А дещиця коштів — 250 тис. грн, які громада додала з власних доходів — ситуацію не порятують. І ніхто не знає, як дотримати лікарню хоча б до нового року. Деяким громадам, як наприклад, Великогаївській, було проблематично створити повноцінний центр первинної медико-санітарної допомоги. Як розповів голова громади Олег Кохман, нормативні документи вимагають для цього понад 30 осіб медичного персоналу й наявність амбулаторії. Громада пришвидшеними темпами будує цей медичний заклад, щоб відкрити там необхідну кількість кабінетів і надавати медичні послуги.
Державні стимули
Цього року уряд вперше спрямував в об’єднані громади окрему державну субвенцію на розвиток їхньої інфраструктури — 1 млрд грн. 26 громад Тернопільщини отримують 15 відсотків цієї суми — 141,5 млн грн. Місцеві громади ще жодного року не отримували таких значних коштів на власний розвиток. Наприклад, для Великогаївської передбачено 8 млн 172 тис. грн, Скалатської — 8,9 млн, Золотопотіцької — 6 млн 427 тис., Микулинецької — 3 млн 680 тис. грн. Люди побоювалися, що коли громади об’єднаються, то майже всі державні кошти будуть спрямовані на розвиток адміністративного центру громади, а інші населені пункти занепадатимуть. Тривоги виявилися марними. Адже за участю старостів і депутатів громад 50 відсотків і більше коштів розподілили на об’єкти, розміщені не в адміністративному центрі громади. Наприклад, у Великогаївській громаді за ці кошти, окрім ремонту адмінбудівлі в центрі громади, проведуть реконструкцію вуличного освітлення в шести селах, водозабір у Баворові, капітальний ремонт даху клубу, перекриття адмінбудинку в Товстолузі й ремонт покрівлі школи в Дичкові. В Золотопотіцькій громаді передбачено ремонт позашкільного будинку дитячої творчості, відремонтують стелю в будинку культури. Також буде проведено ремонт дитячих садків у Костільниках, Возилові й Соколові. У Скалаті реконструюють очисні споруди. На території цієї громади відремонтують дороги (в Остап’ї і Полупанівці), перекриють дах школи в Старому Скалаті, а в Хоптянці, Зарубинцях і Кривому відремонтують клуби. В Микулинецькій громаді субвенцію спрямують на реконструкцію водопровідних мереж у Микулинцях, а також на заміну дахів у Ладичинській та Заздрівській загальноосвітніх школах.
Механізми надання фінансової підтримки спонукають об’єднані громади розширюватися, адже, згідно із Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад», кошти розподіляються між бюджетами об’єднаних громад пропорційно до площі території громади та кількості сільського населення в ній. Та все-таки необхідні зміни до законодавства, які б стимулювали добровільне приєднання до вже існуючих об’єднаних громад нових населених пунктів. Бо інакше вони залишаться на узбіччі розвитку.
Як сказав експерт громадської організації «Інститут громадянського суспільства» Олександр Сергієнко, є всі інструменти, щоб громади ставали спроможними. Проблема може бути в іншому — щоб громади мали достатньо людського ресурсу, який би ефективно розпорядився цими коштами, мали кваліфіковану систему управління різними сферами – фінансів, освіти, медицини…
Роман ЯКЕЛЬ
P. S. Наразі в області напрацьована нова модель адміністративно-територіального устрою, розроблений проект доопрацьованого перспективного плану формування територій громад. Згідно з цим документом в області додатково створяться 24 громади, деякімають об’єднатися, як наприклад, Почаївська з Лопушнянською та Колодненська зі Збаразькою. Адже основна ідея реформи — можливість громадам добровільно об’єднатися, але не будь-як, а так, щоб вони стали дієвими, могли виконувати покладені на них державою повноваження.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте