Дожилися. Працівники профтехучилищ області з липня не отримують зарплати й дехто вже не має за що добратися на роботу. Учні пишуть заяви, що змушені пропускати уроки, бо нема стипендії — нема грошей приїхати з дому до училища. Така критична ситуація склалася внаслідок бюджетної децентралізації, згідно з якою з 2016 року утримання профтехосвіти лягло на плечі місцевих бюджетів. Звісно, вони цього тягаря не витримали. Поки він посильний тільки для міста Тернополя.
З вимогою ліквідувати заборгованість із зарплати, стипендії і виплатити 20-відсоткову профнадбавку працівники профтехучилищ області разом зі студентами вийшли напередодні свята Покрови на кількасотенний пікет під стіни облдержадміністрації.
Того ж дня її голова Степан Барна звернувся до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням про додаткову стабілізаційну дотацію на профтехосвіту Тернопілля. До кінця року їй потрібно 37 мільйонів гривень. А на утримання закладів профтехосвіти протягом року нашій області треба майже 190 мільйонів гривень.
…Заступник директора з навчально-виховної роботи Вишнівецького СПТУ №5 Едуард Сидор розповідає: хто з працівників навчального закладу пішов у відпустку в червні, то ще отримав відпускні. А хто з липня — не має ні відпускних, ні оздоровчих. Нема зарплат, стипендій, ні грошей на харчування і утримання сиріт, тобто з липня — нульове фінансування за всіма статтями. За вересень, каже Едуард Михайлович, училище розрахувалося за електроенергію позабюджетними коштами. Як пережити зиму — невідомо. З минулого року залишилося зовсім трошки вугілля (у закладі дві котельні). Всі з жахом очікують платіжок за газ…
На закиди Степана Барни щодо того, що училища не забезпечують потреби війська в кухарях, водіях тощо, Едуард Михайлович пояснює: навчальні заклади не можуть зобов’язувати випускників підписувати контракт на військову службу. Зрештою, діти бачать, що держава не виконує своїх зобов’язань перед контрактниками — і не горять бажанням іти до війська. Але якби держава хотіла, то училище може готувати кухарів із числа контрактників.
Кожне училище може багато чого і багато робить, але не завдяки підтримці держави, що замість оновлювати бази, раціоналізувати підготовку фахівців норовить поховати профтехосвіту, висуваючи до неї претензії. То кухарів-контрактників у війську не вистачає, то спеціальності не узгоджені з потребами ринку… Розмовляю на цю тему з директором ДНЗ «Чортківське вище професійне училище» Олегом Іваніловим.
— Я не можу змушувати учнів підписувати контракт, хоча розповідаю, що є така можливість, — каже Олег Валерійович. — Але діти мають доступ до інформації і відмовляються.
Ми утримуємо бази своїми силами за рахунок коштів, які заробили наші учні, благодійної допомоги. База трактористів у нас не поновлювалася з 1994 року. Наш найновіший трактор цього ж року випуску. «Нива» 80-х років давно не відповідає сучасним вимогам. Тому ми укладаємо договори з приватними аграрними підприємствами, які дають нашим учням можливість навчитися працювати на сучасній техніці, де в кабіні комп’ютер, кондиціонер. І якщо учні таким трактором зорють нам поле, то ми ще й маємо проблеми з різними службами.
У Чортківському ВПУ ситуація нічим не відрізняється від тієї, що склалася в області загалом. Адже кожен третій учень тут — із малозабезпеченої родини. Щодо працівників, то в училищі є по кілька з однієї хати. Багато добираються із Чорткова, навколишніх сіл і навіть з Борщева.
Із січня по серпень заклади профтехосвіти Тернопілля ще фінансувалися. З обласного та міського бюджетів було виділено 47 мільйонів гривень. Тепер надія тільки на стабілізаційну дотацію від уряду. Область очікує 77 мільйонів гривень, які спрямують на заклади освіти, охорони здоров’я і сферу соцзахисту. Передусім на погашення заборгованості із зарплати.
Одначе дотація проблеми не розв’яже, адже профтехосвіта потребує реформування. Натомість держава її добиває. Цьогоріч у розпал вступної кампанії училища ще не знали, скількох учнів можуть набрати. База більшості ПТУ в жалюгідному стані. Укрупнення і об’єднання закладів поки створює більше проблем, ніж переваг. Створюється враження, що це робиться лише з метою скорочення працівників і вивільнення приміщень. Схоже, ніхто не замислюється і над тим, що результати ЗНО випускників шкіл погіршуються з кожним роком. Тобто вища освіта стає для загалу менш доступною.
Профтехосвіті закидають, що вона роками готувала фахівців, яких ринок праці не потребував. Однак іще влітку голова постійної комісії з питань освіти обласної ради Ігор Леськів зазначав: найбільш затребувані, згідно з висновком фахівців, спеціальності — тракторист, слюсар-сантехнік, швачка, кравець, закрійник — у нашій області не популярні. Отже, до формування замовлень для наших ПТУ мають бути залучені підприємства саме Тернопілля. Хоча, навіть якщо роботодавці сформують замовлення, навряд чи вони оплачуватимуть навчання своїм потенційним працівникам. Добре вже те, що бізнес не відмовляє ПТУ у проходженні їхніми учнями практики, дає змогу хоч якось наблизити навчальний процес до вимог сучасності.
…Наразі МОН України чекає з місць регіональних планів модернізації профтехосвіти. Тим часом Володимир Гройсман пообіцяв відновити її фінансування з державного бюджету — це буде у 2017 році під час голосування його остаточного варіанту.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте