ОЧІКУВАННЯ ЧЕРГОВОЇ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ ВІД МВФ У РОЗМІРІ МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ ВИКЛИКАЛО В УКРАЇНІ НЕАБИЯКУ ТРИВОГУ. З ОДНОГО БОКУ, ЯКЩО НЕ ОТРИМАЄМО ГРОШІ, БУДЕ НАМ НЕПЕРЕЛИВКИ, БО Ж ФАКТИЧНО ЕКОНОМІКА НЕ ПРАЦЮЄ. З ІНШОГО БОКУ, ВИМОГИ, ЯКІ ВИСУНУВ МВФ, «ЗАЧЕПИЛИ» БАГАТЬОХ. ОСОБЛИВО ТИХ, ХТО СТОЇТЬ НА ПОРОЗІ ПЕНСІЇ. В ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПОТРАПИЛА, ЯК СТВЕРДЖУВАЛИ, ОСТАННЯ ВЕРСІЯ МЕМОРАНДУМУ (ДОМОВЛЕНОСТЕЙ) ПРО СПІВПРАЦЮ УКРАЇНИ ІЗ МВФ.
За документом Міжнародний валютний фонд чекає від нашої країни в 2017-му, зокрема, пенсійну й земельну реформи, а також скасування «спрощенки». Загалом, як стало відомо, проект меморандуму передбачає 12 структурних «маяків», з них сім — нові. «Маяки» — орієнтири, на які має спиратися уряд, щоб виконати умови й дати зрозуміти міжнародним кредиторам, що згодом зможе й готовий віддати позичені кошти.
Експерти, ознайомлені з меморандумом, стверджують, що Кабінет міністрів повинен був до кінця січня 2017-го вирішити щодо монетизації субсидій. Розмови про це вже почали, але поки ніяких зрушень. Якщо простіше про суть монетизації, то це, коли вам дають ті гроші, які мали б перераховувати газовикам чи енергетикам, а ви вже самі сплачуєте за послуги. Якщо об’єктивно, то такий підхід мав би підштовхувати споживача послуг до економії, адже чим менше використаєш енергоресурсів, тим менше заплатиш. Але є і небезпека: чи всі стануть свідомими й понесуть гроші спочатку за використані послуги, а вже потім — в аптеку чи магазин…
Згадали й про земельну реформу. Новий термін — кінець березня 2017-го. Подати закон про ринок земель у парламент влада зобов’язувалася ще до кінця вересня минулого року, але не подала. Тепер «маяк» виписали знову, але жорсткіше — до кінця березня закон повинен бути ухвалений. Проти нього виступали вітчизняні аграрії, які мають порівняно невеликі земельні угіддя в оренді й порівняно невисокі доходи. Аргумент: землі напряму чи опосередковано можуть скупити, якщо не закордонні «інвестори», то вітчизняні аграрні магнати. Є в цій пересторозі сенс. Адже з нинішньою ситуацією у державі важко бути впевненим, що ринок землі буде під контролем і спритним ділкам не вдасться скупити тисячі гектарів. Тоді хто гарантуватиме ту фінансову допомогу, яку нині надають селам, де орендують землі невеликі місцеві сільгосппідприємства? Є в цієї медалі й інший бік. Уже тепер землю скуповують за кричуще низькими цінами за схемами, що називаються «амфітевзис» чи «довгострокова оренда». Поки введуть ринок землі й визначать за його допомогою її справжню вартість, мало що залишиться…
Меморандумом, окрім цього, зобов’язали уряд вибрати міжнародну компанію з доброю діловою репутацією і провести аудит «Приватбанку». Це нині вже роблять. А ще передбачається до кінця червня 2017-го створити єдиний реєстр отримувачів соціальних виплат. Його поява необхідна, зокрема й для того, щоб продовжити перевірку (верифікацію) як, кому і які соціальні виплати здійснюють. Це особливо потрібно на сході держави. Поки далі розмов і точкових починань справа з місця не зрушила. До кінця червня також маємо створити законодавче поле для роботи антикорупційних судів.
Попри ці вимоги, в меморандумі згадали пенсійну реформу. Дражлива тема відразу знайшла відголосок: про це заговорили чи не на всіх інформаційних каналах. Додав жару у вогонь і міністр соціальної політики Андрій Рева, який пояснював, що очікує майбутніх пенсіонерів після ухвалення нового пенсійного закону. «Ми усвідомлюємо, що після ухвалення цього закону шок у наших співгромадян може бути таким самим, як і після підвищення тарифів. Але це вимушений і необхідний крок», — повідомив він 16 січня на сайті Кабінету міністрів. Повідомлення пізніше видалили, але, як відомо, «рукописи не горять» — його текст зісканували. Тож «основна проблема Пенсійного фонду — велика фінансова прірва, яку необхідно закривати, аби можна було вже в недалекому майбутньому всім потребуючим сплачувати хоча б мінімальні пенсії», — ішлося там.
Серед основних запропонованих складових пенсійної реформи міністр назвав зменшення страхового стажу. Раніше пропонували на момент виходу на пенсію за початок узяти перше січня 2021 року: обов’язковою умовою для потенційного пенсіонера є не менше ніж 20 років страхового стажу, при цьому загального — 30 років. За таких умов лише вісім відсотків українців могли б претендувати на пенсію. Нині йдеться про те, аби знизити страхову цифру до 15 років, але на перше січня 2018-го. Тоді 30% громадян зможуть претендувати на державне пенсійне забезпечення. Такий термін прописали, аби молодь почала платити внески, а старші — впорядковувати свою страхово-пенсійну картину з ЄСВ.
За словами міністра, пенсіонери поділяються на чотири категорії. Перша — пенсії за віком, які за цих умов платитиме Пенсійний фонд. Окрім цього, планують, що буде можливість купити собі 15 років страхового стажу, якщо його не вистачатиме. До такої категорії громадян міністр відносить тих, хто працює за кордоном. Людині потрібно буде сплатити майже 130 тис. грн: по 704 грн за кожен місяць помножити на 15 років. Рева прогнозує, що таких може бути небагато — в межах 1,5 тис. осіб. Також, можливо, законодавчо пропишуть, що той, хто претендує на пенсію, не може одночасно працювати: або пенсія, або робота.
Другий вид пенсій — з інвалідності. Їх виплачуватиме Фонд соціального страхування, який почне працювати вже з квітня цього року. Міністр наполягає на ревізії в цій царині через зловживання. За його словами, не всі офіційно визнані людьми з інвалідністю насправді такі. Фонд соціального страхування фінансуватиме і пенсії за втратою годувальника.
У четвертій категорії — пенсії за вислугою років, які залишаться лише для військових. Вислуга буде сталою — 25 років. Однак єдиний соціальний внесок із їхніх зарплат платитиметься у подвійному розмірі. За задумом до 60 років пенсію вони отримуватимуть із держбюджету, а потім — з Пенсійного фонду. Також у планах реформаторів скасування усіх надбавок. «Важливо спонукати українців відмовитися від хибної звички думати, що держава за них має усе вирішити, змусити усвідомити, що майбутнє кожного — в його руках», — заявив міністр. Цей законопроект планують подати на розгляд Верховної Ради у березні цього року. За словами Реви, він має набути чинності у липні.
У всіх цих заявах найбільший резонанс набула інформація про підвищення пенсійного віку до 63 років з підрахунками, скільки українців до пенсії доживуть. Уже через кілька днів віце-прем’єр-міністр Павло Розенко побожився, що влада цього не зробить. Можливо, цього разу з МВФ домовилися. Але наскільки вистачить нам їхніх грошей, а їм — власної поступливості?
Валентина БАЦА.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте