Вільне життя

РЕМЕСЛО ХЛІБА НЕ ПРОСИТЬ

У державному навчальному закладі «Підгаєцький професійний аграрний ліцей» нині навчається 250 юнаків і дівчат. Майже половина з них — соціально-незахищених категорій, тобто сироти, напівсироти, з малозабезпечених чи багатодітних сімей тощо. Тому для багатьох ліцеїстів стипендія (415 гривень, а для відмінників — 583), безкоштовне проживання і триразове харчування — не просто бонус до опанування фаху, а необхідність і подекуди порятунок.

…Ми побували в ліцеї на дні відкритих дверей разом із понад сотнею старшокласників із Підгаєцького, Бережанського, Монастириського і Теребовлянського районів. Для потенційних абітурієнтів ліцеїсти підготували так званий рекламний концерт: піснями й віршами репрезентували свій ліцей і свої професії.

Майбутні слюсарі з ремонту автомобілів, водії і трактористи-машиністи сільгоспвиробництва запевняли: поки є автомобілі, проблем із пошуком роботи в них не буде. Нам стало цікаво, як ліцей готує слюсарів, водіїв і механізаторів, коли вже десятки років не отримував жодного нового автомобіля, трактора чи комбайна? Водночас на ланах сільгосппідприємств «Ниви» уже давно не працюють.

Директор навчального закладу Ігор Мицьо пояснив: ліцеїсти мають можливість освоювати новітню техніку й вчитися ремонтувати її на базі ПАП «Агропродсервіс». Також практичні заняття відбуваються на ліцейному полігоні — в майстернях і на автодромі. Хоч техніка там і стара, проте принципи роботи з нею і з новітньою однакові. Два роки тому ліцеїст Володимир Іваницький виборов перше місце в обласному конкурсі з професії «Водій автотранспортних засобів», а в 2013-му в конкурсі професійної майстерності з професії «Тракторист-машиніст с/г виробництва» другим став Михайло Куртяк.

…Цікаво репрезентували свій фах електрогазозварники й спеціалісти з комплексного обслуговування і ремонту будинків, хвалилися лабораторією на 12 зварювальних постів.

— У нас є всі умови для того, аби стати добрим зварником, — запевнив майстер виробничого навчання Володимир Лаба, котрий у 2007 році виборов друге місце на Всеукраїнському конкурсі майстрів-електрогазозварників. — Маємо робочий одяг, щитки, електроди, 120 квадратних метрів майстерні, де опановуємо всі сучасні види зварювання. Від дітей вимагаємо тільки бажання вчитися.

До речі, на початку 2000-х вихованці Володимира Лаби двічі перемагали на Всеукраїнському конкурсі зварників серед учнів профтехучилищ. Нині його випускники працюють і на великих вітчизняних підприємствах, і за кордоном, а декотрі започаткували власну справу.

Мають чим похвалитися і майбутні кухарі, офіціанти й бармени. Свого часу в конкурсі професійної майстерності з професії «Офіціант» третім став Володимир Дуркало. Третє місце в конкурсі професійної майстерності з професії «Офіціант» серед майстрів виробничого навчання ПТНЗ виборола Ірина Мазурчак.

Учні цієї спеціальності мають особливу перевагу: вони проходять виробничу практику на базах відпочинку приморських міст. Тобто і вчаться, і заробляють, і оздоровлюються. Це єдина спеціальність у ліцеї, де немає проблем із влаштуванням учнів на оплачувану практику.

Коли ліцеїсти цієї спеціальності вийшли на сцену репрезентувати свою професію, у глядачів склалося враження, що вони перебувають чи то на конкурсі краси, чи на вокальному шоу. У три голоси співали про свій фах і майбутні оператори комп’ютерного набору й адміністратори.

Як пізніше з’ясувалося, в ліцеї велику увагу приділяють художній самодіяльності. Півтори ставки художнього керівника тут ділять між собою двоє осіб, проте три колективи мають звання народних. Це хор ліцею, поетичний театр «Калина» і фольклорний гурт «Знай наших». Їхні керівники О. Головінська, М. Шуль і Т. Пастущин керують колективами на волонтерських засадах.

Пишається ліцей і своїм духовим оркестром, що діє в навчальному закладі без перерви з початку його заснування, тобто з 1963 року. Керує колективом фанат своєї справи Б. Біскуп. Чому фанат? Бо якщо зважати на плинність оркестрантів (термін навчання в ліцеї — три роки) і на те, що більшість із них беруть до рук інструменти вперше в житті й не знають нотної грамоти, то керівник-не фанат за таких умов оркестру не створив би. До слова, діти грають на стареньких реставрованих інструментах, бо ліцей поки не в змозі придбати нові. Той же Богдан Петрович керує ансамблем мажореток, барабани й костюми для якого придбані ще за радянських часів. Проте коли звітують мистецькі колективи ліцею, то неодмінно в будинку культури, бо своя актова зала для них завжди була тісною.

— Профтехосвітні заклади на нинішній день не фінансуються, — розповідає директор аграрного ліцею Ігор Антонович. — Обласний бюджет не в змозі нас утримувати, тож усі наші доходи — це позабюджетні кошти, які ми заробляємо самі. За них ми ремонтуємо гуртожиток, обладнали всі навчальні лабораторії, серед яких — кухня із сучасним оснащенням, кафе-майстерня. Маємо поле, під час виробничих практик сіємо-садимо, збираємо урожай — і завдяки цьому ліцеїсти безкоштовно харчуються.

— Переважна більшість наших першокурсників — діти сором’язливі, часто не впевнені в собі, — каже заступник директора Тетяна Пастущин. — Проте за три роки в ліцеї вони дуже змінюються: стають упевненішими, самостійнішими, перемагають у конкурсах та олімпіадах. Лише за останні п’ять років ми маємо близько двадцяти переможців фахових конкурсів і предметних олімпіад обласного рівня. Цьогоріч Мар’яна Коцур виборола перше місце з німецької мови (торік була третьою), третє — з української. Торік Василина Гащак стала другою в олімпіадах з економіки й математики і третьою — в олімпіаді з української мови.

…На жаль, нині учителі багатьох шкіл ледь не силоміць тримають учнів у 10-х і 11 класах, аби мати роботу, не пускають до своїх навчальних закладів представників профтехучилищ, коледжів та ліцеїв, котрі приїжджають із профорієнтаційною метою. Про це нещодавно заявила на колегії облдержадміністрації начальник управління освіти і науки ОДА Ольга Хома. І через такі й схожі інциденти освітня реформа, що потрібна нам, як повітря, може загальмувати.

Поки невідомо, що чекає завтра-післязавтра профтехосвіту. Навіть закону про неї ще немає. Але, як на мене, реформаторам варто врахувати два ключові моменти. По-перше, ПТУ буквально рятують чимало дітей із соціально незахищених, кризових категорій. По-друге, ситуація, коли випускники шкіл із низьким балом ЗНО стають студентами університетів та академій, а відтак — недолугими фахівцями, уже стала загрозливою. Реформуючи сферу, треба всього лиш узгодити набір учнів із потребами ринку праці, зокрема місцевого, і дати їм можливість опановувати фах під орудою справжніх професіоналів та із залученням новітніх технологій. Адже кваліфіковані робітничі кадри ще ніколи й ніде не були в надлишку. І ремесло хліба не просить, а дає його.

На фото: учні ліцею знайомлять старшокласників Підгаєччини зі своєю навчально-практичною базою; спеціальність електрогазозварника освоює Василь КІТ; майбутні кухарі-офіціанти-бармени Марія ПЕЧЕНА і Марія ШИРЯКІНА.

Фото Василя БУРМИ

Loading...

Про автора

Лілія Костишин

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини