Вільне життя

ЩО ТИ ЗА КРАЇНА, РОСІЄ?

Колись Іван Грозний казав: «Я своіх холопов волєн карать і міловать». Нині його послідовники в різних країнах роблять свою чорну роботу: організовують теракти, безцеремонно втручаються в політику інших держав тощо. Що ж, різниці між Ванькою і Вовкою узагалі немає.

Ось подумайте. Скільки своїх же людей останній повбивав. І не лише у своїй країні, а й за її межами? Було захоплення школи, лиш би вдертися в Чечню і вбивати всіх підряд, не жаліючи нікого, навіть дітей. Збивали літаки зі своїми ж громадянами, лиш би залізти в чужу державу. А Друга світова, де людей, мов овець, гнали прямо на кулемети, мінні поля, у Дніпрові хвилі?..

А що можна сказати про кирзові чоботи кацапів, які топтали Ємен, Анголу, Афганістан, В’єтнам, Монголію, Чехію, Грузію, Вірменію, Фінляндію, Єгипет, Болгарію, Сирію, країни Прибалтики та інші?

Росія — це дика, нахабна країна, в якій ви не знайдете моралі. Загарбані японські острови, китайські землі, а також території Грузії, України, Придністров’я; загарбані грошові заощадження наших громадян, які не вертають законним власникам. І Росія нині волає про якісь три мільярди доларів «боргу Януковича»? А ті підприємства і землі, які вона загарбала в Криму і на сході нашої держави, працюють на неї!

Як так може бути, щоб російські жінки спокійно відправляли своїх чоловіків, синів на війну, знаючи, що ті можуть не повернутись і їм війна не потрібна? Як чоловіки йдуть воювати і їм не шкода вбивати мирне населення і наших хлопців?

Що це за країна? Як її назвати? Та тут слов’янами і не пахне! Хіба що ті паростки інтелігенції, які до кінця не змогла знищити ленінщина-сталінщина, потроху прокидаються. Та прокидаються доволі повільно.

Скільки ще крові треба пролити цьому монстру із Кремля? У сльозах тих, хто провів своїх найрідніших у небесну дорогу, у сльозах жінок, які нині піклуються про поранених і скалічених чоловіків, братів, синів, можна втопити не лише одного диктатора, а й усю його рать.

А що наша Батьківщина? Вона бореться як із кацапами, так і народженим за комуністичної влади поріддям. Візьміть хоча б тих депутатів, які їздять у Росію радитися, як їм далі бути. Візьміть тих підприємців, у яких бізнес-договори з росіянами. Візьміть тих військово-заводських начальників і командування, які піклуються за противника та підтримують його: продають зброю і координати наших частин. Скільки можна дивитися на все це?

Скільки можна дивитись на Верховну Раду, яка як хоче, так і працює і цим показує нам, що вона плює на народ і він їй нічого не зробить за це?

Наші владні кабінети так просякли кацапщиною, що немає рятунку. Може, скинутись усім народом, назбирати кілька возів дусту і засипати всі ті будинки разом із посадовцями. Може, щезнуть у них усі болячки і вивітриться зі стін отой нестерпний дух. А то яка порядна людина у владні коридори не увійшла б, то через якийсь час стає такою, як і всі. Може, нарешті тоді почне відроджуватися країна, яка так багато настраждалася. Країна, яка має право жити вільно. Країна, яка має право на щастя і добробут.

М. КОСАР.

м. Бровари Київської області.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини