У старому радянському анекдоті колгосп за високі показники отримав премію. Скликали збори, почали радитися, як її використати. Різні пропозиції були: закупити елітне зерно; придбати племінну худобу; преміювати найкращих працівників… А один старенький уже їздовий каже: «Купімо на всі гроші фанери». Учасники зборів здивувалися: навіщо? І чоловік пояснив: «Купимо фанери, набудуємо яропланів і полетимо з того колгоспу…» (Він ще уточнив, куди саме, але ми повторювати не будемо.)
На не підконтрольній Україні території Донбасу для місцевих мешканців настало таке життя, що вони й колгоспникам можуть позаздрити. Ці люди, хто має змогу, утікають з пекла, де правлять бандюки. Але на фанерні «яроплани», звісно ж, не надіються. В них сподівання інші. «В ЛДНР різко зросла кількість охочих отримати біометричний паспорт громадянина України», — цитують ЗМІ слова народного депутата й лідера «Інформаційного спротиву» Дмитра Тимчука. При цьому такий документ намагаються отримати й ті, хто зі шкіри вилазив, щоб Донбас від нашої держави відірвати. Нині для них також настало «веселе» життя, тож тепер їм не до принципів. Хоч «намалювали» там паспорти «республік» і Путін визнав ці «документи», та для серйозної справи потрібні справжні, українські. І вже підприємливі люди, які здирають із земляків останню копійку за те, що організовують їм поїздки на підконтрольну українську територію — зняти гроші з банківської карточки, купити продуктів, тепер у рекламі використовують ще й «паспортний» мотив. Навіть обіцяють допомогу в оформленні.
Усі розуміють, що безвізовий режим не дасть можливості для постійного проживання в котрійсь із західних країн. Але виїхати з «ДНР/ЛНР» хоч на місяць-другий — уже полегшення. А там, може, вдасться «зачепитися» за якусь роботу й залишитися за кордоном надовше. Бо вдома, під владою бандюків, жити стає все «веселіше».
М. ЛУКАШКЕВИЧ.
Фото з вільних джерел