ЙОГО ЩЕ ЗА ЖИТТЯ ВВАЖАЛИ СВЯТИМ, БО БАГАТО МОЛИВСЯ І ЗЦІЛЮВАВ ЛЮДЕЙ, ТЕРПІВ НАРУГУ ГОНИТЕЛІВ НА ЦЕРКВУ Й БОРОНИВ ЇЇ, ЯК МІГ. ЗА ТИХ ЖЕ, ХТО ЧИНИВ КРИВДУ ЙОМУ ОСОБИСТО, ПРОСИВ У БОГА ПРОЩЕННЯ, БО «НЕ ЗНАЮТЬ, ЩО ТВОРЯТЬ». КОЛИ Ж ГОСПОДЬ ЗАБРАВ ЙОГО ДО СЕБЕ, ТО ЗАСВІДЧИВ, ЩО ТО СПРАВДІ БУВ СВЯТИЙ ЧОЛОВІК. ЛЮДИ ПОБАЧИЛИ ЦЕ, ЯК ВИПАДКОВО ВІДКРИЛАСЬ ЙОГО МОГИЛА, А В ДОМОВИНІ ВИЯВИЛИСЬ НЕТЛІННІ ОСТАНКИ СТАРЦЯ. ЇХ ПЕРЕНЕСЛИ У СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ СОБОР ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ, І ТЕПЕР ДО НИХ ІДУТЬ І ЇДУТЬ З УСІХ УСЮД ПАЛОМНИКИ — ЗА ТИМ, ЗА ЧИМ ІШЛИ І ЗА ЗЕМНОГО ЖИТТЯ СВЯТОГО, — ЗА ЗЦІЛЕННЯМ, ДОПОМОГОЮ І ЗМІЦНЕННЯМ У ВІРІ.
Йдеться про преподобного Амфілохія, уродженця села Малої Іловиці Шумського району. З раннього дитинства Яків Головатюк (таке мирське ім’я святого) ходив до церкви, багато молився. Прикладом у цьому майбутньому подвижнику була, безумовно, мама Ганна. Уже будучи ігуменом, він говорив про неї: «Я вірю, що моя мама в Царстві Небесному».
У 1912 році вісімнадцятирічного Якова покликали до царського війська, а під час Першої світової війни він виконував обов’язки фельдшера. Потім був трирічний полон і робота в німецького господаря. Він міг там залишитися, бо той дуже хотів, аби слухняний і працьовитий українець одружився з його донькою. Але Бог приготував йому інший шлях. Юнак, напевно, відчував це, тому й утік та повернувся додому.
1925 року він приходить у лавру. Спочатку ревно виконує різні послухи, а згодом приймає чернечий постриг з іменем Йосиф. Згодом його висвячують у сан ієромонаха. У монастирі ким він тільки не був: помічником економа, садівником, продавцем свічок, чергував біля стопи Божої Матері, був духівником. З початку війни, яку, до речі, передбачив, допомагав усім нужденним. Уже в наш час стало відомо, що його не раз викликали до поранених вояків УПА і він лікував їх. По війні до нього приходили й представники радянської влади, хоч потайки, але за тим же, що й усі, — за зціленням.
На початку сімдесятих років о. Йосиф побачив наряд міліції біля Троїцького собору лаври: його прислали, щоб закрити храм. Отець підійшов до начальника міліціонерів, несподівано вихопив з його рук ключі та віддав їх наміснику. Через тиждень за ним приїхав «чорний ворон». Шестеро осіб увірвались до келії преподобного, повалили його на підлогу, пов’язали і доправили до психіатричної лікарні. Там давали різні препарати, щоб зламати його волю та підірвати здоров’я. Куди тільки не зверталися духовні чада отця Йосифа, щоб вирвати його з тієї пекельної установи, але марне. Переповідають, що звільнення відбулося завдяки Світлані Алілуєвій, доньці Сталіна, яку він колись зцілив. Преподобний повертається в рідне село, оселяється в племінниці. І знову до нього потягнулись люди за допомогою. Кожного він уважно вислуховував, давав поради і багатьом реально допомагав. Усі чудесні зцілення, які відбувалися за його молитвами, отець Йосиф намагався приховати, щоб не накликати біди, але чутки про його неабиякі здібності швидко поширювались краєм.
На жаль, по землі ходять не лише люди, а й людиська. Якось один тракторист побив старця і кинув його в болото. Рідні знайшли його вранці та відвезли у лавру. Тоді-то його й постригли у велику схиму під іменем Амфілохій. Розповідають: ніхто уже не мав надії, що преподобний одужає, але Господь підняв його з передсмертного ложа і дав прожити ще шість років. Спочив у Бозі о. Амфілохій 1 січня 1971 року. Йому від 10 грудня тільки пішов 77-й рік. Після віднайдення святих мощей 12 травня 2002 року преподобного було канонізовано.
Українська православна церква Київського патріархату відзначає день його пам’яті саме 12 травня. Щороку цього дня в Малій Іловиці збираються вдячні земляки, щоб вшанувати пам’ять преподобного. До речі, Київський патріархат здійснив заповітну мрію отця Амфілохія: збудував у його рідному селі храм, а згодом тут постане монастирський комплекс. Те, у що вірив преподобний, повертається до людей, а наміри його гонителів канули в Лету.
Галина САДОВСЬКА.
Тернопільська єпархія Української православної церкви Київського патріархату запрошує взяти участь у святковому архієрейському богослужінні з нагоди 15-річчя зачислення до лику святих преподобного Амфілохія Почаївського, яке розпочнеться 12 травня о 10 годині у Свято-Амфілохіївському храмі Малої Іловиці. Після літургії відбудеться молебень і панахида за бійців, полеглих на війні з російськими окупантами на сході України.
Фото з вільних джерел