До списку депутатів із найвищим доходом у 2016 році увійшли двоє депутатів, які були у ТОПі у 2014 та 2015 роках, – Олег Нитка та Іван Сороколіт. Очолив рейтинг Олег Нитка із фракції «Самопоміч»: він заробив за 2016 рік понад 1,7 млн грн.
З кожним роком його дохід зростає, депутат заробив удвічі більше порівняно із 2014 роком. Нитка є директором «Вуличного радіо». Окрім того, є продюсером місцевого телеканалу «ІНТБ».
«Я є власник патенту корисної моделі «Вуличне радіо», яке на сьогодні працює у 4 містах України: Тернополі, Франківську, Хмельницькому і Чернівцях. Я вказав чесно ті доходи, які отримав. Я займаюсь рекламною діяльністю, нашій рекламній фірмі вже 10 років. Відповідно, все що я заробив, те і показав», – коментує Олег Нитка.
Наступним у списку є Володимир Бліхар, лідер фракції «Народний контроль». Цікаво, що його дохід збільшився у 5 разів, порівнюючи з 2015. Дохід сім’ї склала заробітна плата Бліхара 428 тис. грн (у 2015 р. – 64 тис. грн) та дохід від зайняття підприємницькою діяльністю дружини депутата – 733 тис. грн (у 2015 р. – 196 тис. грн). Зазначимо, що ТзОВ «Тервікнопласт» (виробництво металопластикових конструкцій), де Бліхар є директором саме у 2016 р. отримала виторгу на тендерах близько 1,5 млн грн, найбільшими платниками були управління освіти і науки Тернопільської міської ради та навчальні заклади міста. До того, як Бліхар став депутатом, компанія не вигравала тендерів.
Співзасновником «Тервікнопласт» є Олександр Лило, син відомого в місті забудовника, керівника компанії «Тернопільбуд» Василя Лила. Місцеві ЗМІ припускали, що Лило є «покровителем» Ольги Похиляк, начальниці управління освіти і науки ТМР. Похиляк і Лило минулої каденції були депутатами ТМР від партії «Наша Україна», яку очолював Лило. Окрім того, на виборах 2015 року вони знову балотувалися від однієї партії «Солідарність правих сил», яку Лило теж очолив, проте в раду партія не зайшла.
Андрій Газилишин із «Громадянської позиції» задекларував із членами сім’ї 916 тис. грн доходів. Депутат є засновником та директором підприємства «Медіа-Т», яке займається торгівлею. Топ-менеджер «Медіа-Т» отримав лише 18 тис. грн, а також задекларував 824 тис. грн доходу від підприємницької діяльності. Дружина працює в школі та заробила 67 тис. грн. У 2015 році Газилишин теж займав третє місце у ТОПі найвищих доходів серед депутатів.
Доходи сім’ї Івана Сороколіта склали 887 тис. грн. Окрім депутатства, він є директором комунального підприємства «Тернопіль Інтеравіа» та підприємцем. Левова частка сімейних прибутків складає дохід від зайняття підприємницькою діяльністю, у депутата – 461 тис. грн, у дружини – 328 тис. грн. На посаді директора КП «Тернопіль Інтеравіа» Сороколіт заробив 83 тис. грн.
«У бізнесі з 1996 року. Зі студентських років. Уся діяльність пов’язана з комп’ютерно-інформаційними технологіями: від поліграфічно-дизайнерських послуг до торгівлі комп’ютерною технікою та консультуванням в сфері IT. Буває що готівкових коштів немає взагалі, бо вони вкладаються в оборотні активи бізнесу. А буває що кошти виводяться з бізнесу. Це звичні та закономірні процеси у бізнесі,» – коментує Іван Сороколіт.
«Раніше акумульовані та резервні кошти моя сім’я тримала на рахунках в комерційних банках. Але маємо гіркий досвід «згоряння» заощаджень у здавалось би надійних банках. Хоча я за освітою економіст, але на даний момент мушу визнати, що держава не запропонувала українцям законодавчий механізм гарантій зберігання заощаджень в банківських установах. Кошти надійніше утримувати або в ліквідній низькоінфляційній валюті або в ліквідних активах (нерухомість, цінні метали, земля)», – додає Сороколіт.
На запитання як вдається поєднувати депутатську роботу, посаду директора КП та підприємницьку діяльність, депутат відповідає: «Тяжко. Але якось поєдную. Через брак часу довелось відмовитись від викладацької роботи, обмежити себе в громадській роботі та довелось менше відпочивати. Депутатська робота – це вже як покликання, обов’язок та відповідальність. Усе решта по факту «крутиться» навколо депутатської роботи. Комунальне підприємство – своєрідний експеримент щодо можливості на ділі довести, що муніципальне підприємство здатне бути ефективним, сучасним та конкурентоспроможним. Підприємництво та бізнес – вимушений напрямок для задоволення власних матеріальних потреб та потреб утримання сім’ї. Окрім того значна кількість зароблених в бізнесі коштів іде на депутатську роботу. Якщо б суспільство дало акцепт на фінансування депутатської діяльності, то можна було б відмовитись від підприємництва та сфокусуватись на роботі на громаду».
Головний «свободівець» Тернополя Володимир Стаюра задекларував близько 800 тис. грн доходів. Він працює директором ПП «Партнер», заробітна плата його за рік склала 28 тис. грн. Засновником даного підприємства є дружина депутата. Вона заробила 676 тис. грн від зайняття підприємницькою діяльністю. Дружина теж є засновницею ТзОВ “Тернопільська інвестиційна компанія “Галичина”.
Депутати, які заробили найменше, мають чимало готівки
Безробітний «свободівець» Іван Зінь із власних річних доходів задекларував лише 2580 грн благодійної допомоги. Дружина працює в ДП “Тернопільський облавтодор”, отримала 15 тис. грн заробітної плати та 920 грн благодійної допомоги.
Нагадаємо, що у 2014 році депутат теж потратив до списку «злиднів», а у 2015-му приховав свою декларацію від громадськості. Зінь у міській раді є членом комісії з питань економіки, промисловості, транспорту і зв’язку, контролю за використанням комунального майна, зовнішніх зв’язків, підприємницької діяльності, захисту прав споживачів та туризму. Також зазначимо, що депутат задекларував готівкою 23 тис. доларів, а його дружина 7 тис. євро.
«Готівку заощадив за попередні роки, ну я ж зараз не в 9 класі, мені не 15 років. Заробляв, відкладав, так і заощадив. Не працював ніде, тому що здобував другу освіту, це була денна форма навчання і в лютому тільки закінчив університет, отримав диплом у березні цього року. От така ситуація, тому зараз буду працевлаштовуватись», – коментує Іван Зінь.
Доходи Юрія Штопка із «Самопомочі» виявились нижчі за прожитковий мінімум. Цікаво, що у 2014 році він був у п’ятірці тих, хто заробив найбільше. Попередні 2 роки депутат декларував доходи від провадження підприємницької діяльності. А у 2016 році доходи склали 21 тис. грн заробітної плати у ТОВ “Медіа Дім “РІА”, де він працює директором з міжнародного розвитку та 10 тис. грн соціальних виплат по догляду за дитиною, що їх отримала дружина. Окрім того, депутат задекларував 8 тис. євро та 7 тис. доларів готівкою.
«Підприємницькою діяльністю у 2016 році я не займався. Підприємця закрив у зв’язку з тим, що займався більше громадською роботою, будучи депутатом працював по округу. І з всіх доходів, які були за попередні роки, відповідно є заощадження. Показались доходи, які є, які я отримав на офіційній роботі в «Ріа Медіа». Стосовно нерухомості, яка в мене з’явилась: з 2010 року було незавершене будівництво і в 2016 р. я подавав декларації на ввід в експлуатацію і отримав право власності і тому в декларація з’явилась нерухомість.» – прокоментував Юрій Штопко.
За рік «свободівка» Наталія Паньків отримала 27 тис. грн матеріальної допомоги у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості, допомогу отримав і її чоловік у розмірі 23 тис. грн. Зазначимо, що родина має близько 850 тис. грн готівкових коштів.
Також у 2016 році Паньків продала автомобіль, доходи від продажу склали 368 тис. грн. Цікаво, що у декларації за 2016 р. у власності та праві користуванні вказано 2 автомобілі, яких не було задекларовано минулі роки.
Колишній голова фракції «Свобода» у міськраді Роман Навроцький заробив 33 тис. грн на посаді першого заступника начальника у Державній інспекції сільського господарства в Тернопільській області. Дружина депутата отримала 10 тис. грн соціальної допомоги.
Навроцький задекларував понад 750 тис. грн готівки.
У Ігора Турського серед річних доходів зазначається лише гарантія депутатам місцевих рад після закінчення повноважень за виборною посадою у розмірі близько 50 тис. грн. Зазначимо, що також у депутата задекларовано близько 2,3 млн грн готівкових коштів.
«До цього працював в економічному університеті, так як після закінчення повноважень секретаря ради, не зміг повернутись на ту ж посаду, бо її скоротили, за Законом виплатили гарантію за півроку. Наразі ніде не працюю, бо займаюсь науковою діяльністю, зараз пишу кандидатську. А живу на заощадження», – коментує Турський.
Хто з депутатів заощадив найбільше?
Статки «радикалки» Оксани Яциковської склали близько 8 млн грн. З них майже 7 млн грн готівкових коштів.
Окрім того, депутатка внесла 440 тис. грн до статутного капіталу підприємства «Радіо Бонус», 2 тис. грн до капіталу ТзОВ «Місто-інфо» та 20 тис. до капіталу ПП “Резон-К”. Чоловік депутатки Богдан Яциковський є депутатом Білецької сільської ради та директором ПП «Бенефіт», до статутного капіталу якого він вніс 800 тис. грн. Депутатка у декларації не вказала ТзОВ “Дитячий світ” ЛТД, до статутного капіталу якого її чоловік вніс 681 тис. грн та є керівником даного підприємства.
Член фракції БПП Юрій Смакоуз заощадив близько 2,3 млн грн. Депутат володіє корпоративними правами у 12 підприємствах, серед яких ТОВ «Тернопільське Ремонтно-будівельне управління № 4», ТОВ «Компанія Добробут», ТОВ «Зборівський цегельний завод», ТОВ «Староміщина» та інші. Коштів в банках та готівки разом у депутата понад 1,5 млн грн. Окрім того, дружина Смакоуза 600 тис. грн позичила третім особам. Задекларував Юрій Смакоуз 65 різних об’єктів нерухомості та 14 транспортних засобів.
Ліна Прокопів разом із чоловіком задекларувала понад 2 млн грн готівки. Пропопів працює заступником директора ПП “Креатор-Буд”. Нагадаємо, що ця будівельна фірма підприємство спонсорує БПП у вигляді позички офісу на суму близько 6,6 тис. грн щомісяця. У міськраді заступниця забудовника увійшла до комісії з питань приватизації, продажу та оренди землі.
Нагадаємо, що Яциковська, Смакоуз і Прокопів пропускали засідання сесій ради у 2016 року.
Ігор Турський задекларував близько 2,3 млн грн готівкових коштів.
«В 2011 році ми продали підприємство. Це був сімейний бізнес, де я був співвласником. Це було відображено в декларації за 2011 рік, тоді було, здається, 1,2 млн. На той час в доларах це були гроші. Я як фінансист, розумів, що гривні це дуже небезпечна валюта, тому активи були переведені. Батько захворів і ми вимушені були продати велику частину бізнесу, з них були сплачені всі податки, вони пройшли офіційно через податкову. Це не придумана сума. І це і ці кошти, які задекларовані зараз», – коментує Ігор Турський.
Андрій Грицишин, лідер фракції «Самопоміч» задекларував 1,5 млн грн грошових активів, з них 50 тис. доларів позичені третім особам.
2 депутати отримають штраф за несвоєчасне подання декларацій
«Батьківщинівець» Володимир Гринда та висуванець від партії «Народний контроль» Роман Ляхович подали декларації з запізненням, вже після терміну визначеного НАЗК. Декларація «батьківщинівця» Володимира Гринди з’явилася на сайті НАЗК увечері 1 травня. Відповідно він має сплатити штраф за несвоєчасне подання.
Нагадаємо, за результатами моніторингу депутатських деклараціїй у 2014 році – останній рік, коли вдалося отримати декларацію депутата, Гринда був серед «злиднів» – його доходи виявилися меншими за прожитковий мінімум.
У 2016 році доходи депутата-священика становили лише дещо більше 17 тис. грн. Заощаджень у депутата немає. В е-декларації зазначено, що під Новий рік, 31 грудня, у депутата з’явилася квартира площею 50 кв. м та гараж за відсутності автомобіля.
“Це певно автоматом поставило дату набуття 2016 р., я не зазначав. Я в цій квартирі вже 17 років живу. Це квартира моїх батьків, мама померла, тато на мене все записав, квартира на 100% моя. Можете всіх сусідів опитати. А гараж у мене в гаражному кооперативі, теж десь здається, з 98 чи 99 року. Машину давно продав, вона мені зараз не потрібна. Будинок будується теж вже кілька років. Все, що зазначено у декларації, я набув ще до депутатства. Мені немає що приховувати. Не заповнив вчасно, бо думав, що в травні ще можна. А 1 травня колега-депутат зателефонував мені і сказав, що я не подав вчасно. Одразу ж і заповнив”, – коментує Гринда.
За несвоєчасне подання електронної декларації передбачено штраф від 850 до 1700 грн (50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Нагадаємо, що Гринда та Ляхович не подали свої декларації до міської ради минулого року. А Роман Ляхович пропустив 100% засідань ради та став кандидатом на відкликання.
З методологією для визначення багатіїв та злиднів ради можна ознайомитися на сайті ЧЕСНО.
Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО оприлюднив результати моніторингу 2016 року роботи міськради та облради. Також проаналізував рік роботи міського голови Тернополя.
Юлія КОВАЛЬЧУК,
координаторка кампанії «Стеж за грошима» ЧЕСНО у Тернополі
Інфографіка ЧЕСНО
Фото Віри ПЕРУН