ОДНІЄЮ З ОСНОВНИХ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ В УСІХ КРАЇНАХ СВІТУ СЬОГОДНІ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ. ВІН ВХОДИТЬ ДО ТРІЙКИ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯКІ НАЙЧАСТІШЕ СПРИЧИНЯЮТЬ ІНВАЛІДИЗАЦІЮ НАСЕЛЕННЯ ТА СМЕРТЬ. ЗА ДАНИМИ ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЦЯ ХВОРОБА ЗБІЛЬШУЄ СМЕРТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ В 2—3 РАЗИ І СКОРОЧУЄ ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ.
Станом на сьогодні у всьому світі зареєстровано більше двохсот мільйонів випадків захворювань на ЦД, проте реальна кількість хворих вдівічі більша (не враховані особи з легкою формою, що не потребує медикаментозного лікування). При цьому захворюваність на цукровий діабет щорічно зростає в усіх країнах на 5—7 відсотків, а кожні 12—15 років — подвоюється. Зокрема, в Тернопільській області за останніх 10 років поширеність цієї хвороби прогресує. Якщо в 2006 році на диспансерному обліку з ЦД перебувало 29 тисяч пацієнтів, то у 2016-му — 41 тисяча. Як наслідок, катастрофічне зростання кількості хворих набирає характеру неінфекційної епідемії.
На найбільш актуальні запитання щодо симптоматики та ускладнень цукрового діабету відповіла лікар-ендокринолог поліклініки «Медікус» Мирослава Анатоліївна ІВАНЧИШИНА.
— Що таке цукровий діабет і які причини його розвитку?
— Цукровий діабет — це хронічне порушення вуглеводного обміну внаслідок зниження чутливості та/або продукції інсуліну. ЦД ділиться на два основних типи: перший тип потребує для лікування щоденних ін’єкцій інсуліну, другий —зазвичай розвивається в осіб з ожирінням. Для його лікування застосовують таблетовані та ін’єкційні цукрознижуючі препарати.
Причини розвитку діабету першого і другого типів принципово різні. На діабет першого типу страждають близько 10—15 відсотків від усього числа хворих. Це переважно діти та особи молодого віку. Одна із причин розвитку діабету цього типу — ураження бета-клітин острівців Лангерганса підшлункової залози, що продукують інсулін. У більшості пацієнтів виявленню діабету передують вірусні захворювання, зокрема епідемічний паротит (свинка), краснуха, вірусний гепатит. У багатьох діабет першого типу є аутоімунним захворюванням, в основі якого — дефект імунної системи організму.
Більшість хворих — близько 85 відсотків — страждає на цукровий діабет другого типу (трапляється і в молодому віці, але дуже рідко). Він розвивається повільно, іноді абсолютно приховано. Хворіють ним зазвичай люди з надмірною вагою. У хворих діабетом цього типу бета-клітини виробляють достатню або навіть підвищену кількість інсуліну, але тканини стають нечутливими до нього.
— На які симптоми варто звертати увагу передусім?
— Існує комплекс симптомів, характерних для цукрового діабету обох типів. Проявляються ознаки залежно від ступеня зниження секреції інсуліну, тривалості захворювання й індивідуальних особливостей хворого. Основними ознаками цукрового діабету є: підвищена спрага, прискорене сечовипускання в нічний час, сухість шкірних покривів, втрата ваги, судоми ніг, порушення зору, свербіж шкіри.
Симптоми ЦД першого типу включають часте сечовипускання, сильну спрагу, нудоту, блювання, слабкість і підвищену стомлюваність, втрату ваги (незважаючи на нормальне або ж навіть підвищене споживання їжі), постійне відчуття голоду, дратівливість. У дітей нічне нетримання сечі є однією з ознак діабету.
До симптомів цукрового діабету другого типу належать свербіж шкіри, погіршення зору, спрага, сонливість, стомлюваність, шкірні інфекції, повільне загоєння ран, оніміння і парестезії ніг, можуть спостерігатися випадіння волосся на ногах, посилення росту волосся на обличчі і дрібні жовті нарости на тілі, що називаються ксантомами.
Іноді може не бути взагалі ніяких ознак, і діабет виявляють при плановому огляді в лікаря. Тому досить важливо не нехтувати профілактичними оглядами.
— До яких наслідків призводить цукровий діабет?
— Велика соціальна значимість цукрового діабету полягає в тому, що він призводить до ранньої інвалідизації та летальності, обумовлених наявністю судинних ускладнень. Передусім страждають ноги, оскільки порушується кровообіг (розвивається діабетична ангіопатія судин нижніх кінцівок). З’являються пошкодження шкіри (виразки), які майже не гояться, є ризик ампутації. Близько 40 відсотків усіх ампутацій нижніх кінцівок проводиться у зв’язку із синдромом діабетичної стопи і гангреною нижніх кінцівок. Сильно страждають очі й нирки: розвиваються мікроангіопатії (діабетичні ретинопатія і нефропатія), макроангіопатії (інфаркт міокарда, інсульт, гангрена нижніх кінцівок). Може розвинутися діабетична автономна нейропатія (ураження шлунково-кишкового тракту, серця, сечостатевої системи). Цукровий діабет — досить часта причина сліпоти, смерті від уремії. У хворих на ЦД найбільший ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
На жаль, цукровий діабет найчастіше діагностують на пізніх стадіях, коли вже є його ускладнення. Як приклад, при зверненні до окуліста зі скаргами на зниження гостроти зору може діагностуватися діабетична ретинопатія як одне із ускладнень ЦД.
— Що необхідно знати пацієнтові при виявленні цукрового діабету?
— Необхідно контролювати рівень глюкози крові, що можливо при поєднанні здорового правильного харчування, фізичної активності, прийому таблетованих цукрознижуючих препаратів чи інсуліну або їх комбінація. Потрібно змінити звичний спосіб життя.
Головна ціль лікування незалежно від типу терапії — постійне підтримування рівня глюкози крові максимально приближеним до цільових показників, які визначає індивідуально лікар-ендокринолог. Ваше лікування може змінюватися, можливе призначення іншої дози ліків або ж їх заміна.
Не можна недооцінювати цукровий діабет. При відсутності достатнього контролю з боку пацієнта в подальшому можуть виникнути ускладнення. Правильний контроль рівня глюкози крові допоможе зменшити ризик розвитку ускладнень таких органів і систем, як серце (ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда), головний мозок (інсульт), ноги, особливо ступні (порушення чутливості, дефекти, виразки, гангрена пальців ніг), нервова система (діабетична нейропатія), нирки (діабетична нефропатія) та очі (діабетична ретинопатія).
Пацієнтам із діагностованим цукровим діабетом необхідно перебувати на контролі в лікаря-ендокринолога, не рідше одного разу на рік проходити огляд у лікарів-спеціалістів (окуліст, невропатолог, хірург). Здорове харчування є важливою частиною лікування хворих на ЦД. Потрібно старатися вживати менше жирів і більше клітковини. Харчовий раціон має складатися з 50 відсотків вуглеводів (крупи, макарони твердих сортів), 25 відсотків білків (м’ясо, риба, бобові) та 25 відсотків клітковини (фрукти, овочі). Знизити рівень глюкози в крові також допоможуть фізичні вправи.
Якщо хворий на цукровий діабет відповідально поставиться до лікування, то зможе вести цілком нормальне життя і знизити ймовірність розвитку ускладнень від цієї патології. Тому ставтеся до свого здоров’я з відповідальністю і за наявності будь-яких перших симптомів звертайтеся до лікаря.
Ірина ВЕРБЕЦЬКА.
Фото з вільних джерел