Вільне життя

ВІСІМНАДЦЯТЬ КОПІЙОК НА… РІК

САМЕ СТІЛЬКИ ВИДІЛЯЮТЬ ДЕЯКІ ОБЛАСНІ БЮДЖЕТИ НА РЕАЛІЗАЦІЮ
ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ОДНІЄЇ ОСОБИ

Щороку останньої червневої неділі Україна відзначає День молоді. Нині вона становить третину всього населення держави й саме від молоді залежить її майбутнє. Відповідь на те, яким воно буде частково міститься в розвитку державної молодіжної політики. Що сьогодні відбувається в цій галузі на Тернопіллі? Про це — в розмові з Ігорем ЧОРНИМ — начальником відділу сім’ї та молоді облдержадміністрації.

На недавній колегії профільного міністерства в Чернігові нашу область хвалили. За що?

— Ми п’яті в Україні за сумою виділених з обласного бюджету коштів на молодіжні заходи — це цьогоріч 1 мільйон 165 тисяч гривень, або близько п’яти гривень на молоду людину. Загалом у нашій галузі на одного молодого українця в рік припадає від 18 копійок, як на Чернівеччині, до 14 гривень, як в Одеській області.

Також ми маємо четверте місце в Україні за сумою коштів, зібраних під час акції «Від серця до серця» — це понад 244 тисячі гривень. А ще ми другі після Сумської області щодо коштів, виділених на проекти молодіжних громадських організацій — це понад 450 тисяч гривень.

Останніми роками стало модно створювати громадські організації. Але ж серед них багато формальних…

— Це правда. Активно й ефективно в області працюють лише п’ять-шість. У Європі до 25 відсотків молодих людей є членами громадських організацій, а в Україні всього 2—5%, хоча ще два роки тому й двох відсотків не було.

Із 2015-го ми проводимо конкурси проектів молодіжних громадських організацій і з року в рік збільшуємо суму коштів на їхню підтримку. Цього року в конкурсі брали участь більше сорока проектів на суму 1 мільйон 600 тисяч гривень. Деякі ми відхилили, деякі профінансували частково, а деякі — в повному обсязі. Підтримали найактивніших: це Спілка української молоді, товариство «Обнова», «Молодіжний націоналістичний конгрес», «Пласт», «Молодіжний центр працевлаштування», «Тризуб», «Сокіл», проект «Наукові пікніки»… Старалися підтримати районні організації і ті, що створені в об’єднаних територіальних громадах: «Микулинецька ініціатива», «Молодіжне хорове товариство Кременця», сільська організація з Жукова на Бережанщині.

Кожен голова громади розуміє потребу в ремонті дороги, перекритті даху в клубі, але далеко не кожен — у створенні громадської організації. Як боретеся з такою позицією?

— Намагаємося довести, що в структурі громади має бути якщо не відділ, то хоча б людина, відповідальна за молодіжну політику. На сьогодні такі люди вже є в половині громад. Усім громадам ми надали перелік громадських організацій області, щоби вони створювали на місцях їхні філії. І в Підволочиському, Бережанському, Шумському та Бучацькому районах уже активно розвивається пластовий рух.

Адже у співпраці з молодіжними організаціями значно легше реалізовувати різні проекти. Наприклад, для «Легенди УПА» багато чого зробили і ми, і Теребовлянська райдержадміністрація, але 240 дітей протягом трьох днів займали громадські активісти. Вони забезпечили інструкторів, організували ігри. Торік на «Легенді» було десять команд, а цього року вже 24. Якщо проектом займаються громадські активісти, то в ньому беруть участь зацікавлені молоді люди, а не випадкові, зігнані примусово.

У майже кожному з районів за державну політику в сфері сім’ї та молоді відповідає одна особа. Вона повинна реалізовувати величезну кількість молодіжних програм, займатися оздоровчою кампанією, військово-патріотичним вихованням, підтримкою сімей, протидією домашньому насильству, торгівлі людьми, забезпеченням гендеру, присвоєнням звання «Мати-героїня», виписуванням посвідчень на пільги багатодітним матерям і ще багато чим.

— Справді, ситуація в районах плачевна. Внаслідок скорочення керівних посад наші відділи приєднують до інших, начальники стають головними спеціалістами, їхня зарплата знижується. В Чортківському, Гусятинському, Підволочиському, Бережанському, Зборівському, Кременецькому районах молодіжну галузь приєднали до спорту. В решті районів — переважно до освіти. У нас велика плинність кадрів, бо щойно настає оздоровчий сезон, перевірки — люди звільняються, адже обсяг роботи великий, відповідальності багато, а зарплата низька. У Бережанському, Монастириському, Підгаєцькому, Заліщицькому районах величезні проблеми з плинністю кадрів. Буває, людей на місцях призначають на посади, а ми їх не бачимо і не знаємо.

Лише в Козівському, Борщівському і Теребовлянському районах сектори сім’ї та молоді збереглись як окремі структурні підрозділи. І на всю область залишилися четверо осіб, котрі працюють у галузі понад десять років.

Що спонукає людей до таких службових подвигів?

— Вони — фанати своєї справи. Наприклад, Галина Майор із Теребовлі понад 20 років у галузі. Довго і професійно працюють Олег Галущак із Чорткова, Марія Іваніцька з Козової, Оксана Пискливець із Бучача, Богдан Кирик та Ірина Руда з Підволочиська.

Як налагоджується співпраця ваших спеціалістів із об’єднаними територіальними громадами?

— У багатьох громадах нема людей, з якими можна було б налагоджувати співпрацю. Громади не виділяють на молодіжну галузь коштів. Із 36 громад тільки шість прислали представників до нас на колегію, де ми обговорювали питання оздоровлення дітей і молодіжні проблеми. Щоправда, цьогоріч 20 громад уже виділили кошти на оздоровлення своїх дітей пільгових категорій. Приїжджали до нас і цікавилися молодіжними справами люди з Почаївської, Скалатської, Підволочиської, Великогаївської та Байковецької громад. У решті нікому нічого від нас не потрібно — хіба бланки посвідчень багатодітним матерям. А тим часом у молоді купа проблем.

У чому полягає регіональна специфіка цих проблем?

— Найрозумніші з наших молодих людей їдуть здобувати вищу освіту за кордон або до Києва, Львова чи Харкова. У наших університетах недобір. Також ми маємо покоління 19—25-річних абсолютно байдужих дівчат і хлопців, котрі були свого часу чи й залишаються соціальними сиротами. З-поміж молодих людей, які росли без батьків-заробітчан, я зустрічав одиниці активних, з правильними пріоритетами і цінностями. А хіба це не проблема, що у філармонії на концерті професійних виконавців зал майже порожній, хоча квиток вартує 35 гривень? Зате на фестивалі пива молоді стільки, що яблуку ніде впасти…

Основні ж проблеми в нас такі, як і в Україні загалом: це забезпечення роботою і житлом. Проблему працевлаштування молоді ми нещодавно обговорювали в Тернополі за участю заступника міністра молоді та спорту Олександра Яреми. Успішно реалізовуємо в цьому напрямку два проекти: це «Ярмарка вакансій» і «Дні кар’єри», який зародився в Тернополі п’ять років тому, став всеукраїнським і реалізовується за підтримки міністерства.

Напередодні Дня молоді бажаю вам у рази більше підстав пишатися нашими молодими краянами, аніж співчувати їм чи соромитися за них.

— Спасибі. Навзаєм.

До речі, що ви кажете, коли чуєте нарікання на сучасну молодь?

— Що не можна всіх стригти під одну гребінку. Бо саме завдяки молоді в Україні відбувалися всі революції. Я особисто знаю багато активних, розумних молодих патріотів, не байдужих до своєї долі й долі держави, які прагнуть розвиватися і розвивати свою країну.

Фото авторки

Loading...

Про автора

Лілія Костишин

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини