Є ЩЕ ТАКІ ЕНТУЗІАСТИ. 15 творів 11 українських композиторів ХІХ—ХХІ століть увійшли до альбому «Втіха». Автор проекту — піаністка Наталія Пасічник родом з Рівного. Навчалася у Львівській та Варшавській консерваторіях, а 20 років тому переїхала у Швецію. Виступає з концертами в Європі, США та Японії. «Альбом «Втіха» — перша спроба представити Україну світовій спільноті як країну з високою культурою, — каже Наталія Пасічник. — Запропонувала шведським музикантам допомогти. Кожен з них має кар’єру, міжнародне визнання. Вони — мої друзі. Тому не відмовили. Спочатку були скептично налаштовані. А на першій репетиції почула їхню реакцію: «Як так, що ми цього не знаємо? Це така музика!» До альбому «Втіха» увійшли твори Миколи Лисенка та його учнів Віктора Косенка, Левка Ревуцького. Є сучасні композитори, яких треба пропагувати на Заході — Валентин Сильвестров, Мирослав Скорик»…
* * *
«СВОБОДУ» АМЕРИЦІ ПОДАРУВАВ ТЕРНОПОЛЯНИН. Однією із найстаріших у діаспорі і найстаршою українською газетою з безперервною історією від 1893 року є «Свобода», що виходить у США. Її знають у всьому світі, але мало хто відає, що заснував це видання наш земляк, уродженець села Зарубинців, нині Збаразького району, греко-католицький священик Григорій Грушка. До США він приїхав восени 1889-го, служив у містечку Шенандоа — одному з центрів скупчення українських емігрантів. Згодом о. Грушка був парохом у Джерсі-Сіті, що тепер входить до агломерації Нью-Йорка. Тут він довершив будівництво церкви Свв. апостолів Петра і Павла, яку сам і розписав. Тут душпастир відзначився ще й тим, що ревно захищав права українців-заробітчан та іммігрантів. Служити цьому мала й газета «Свобода», перший номер якої Григорій Грушка випустив 15 вересня 1893 року. Перших два числа газети греко-католицький парох Джерсі Сіті роздавав безплатно, з третього її отримували лише передплатники. А через рік-другий «Свободу» читали уже чи не в кожному помешканні заробітчан.
* * *
«НЕСПОДІВАНА РАДІСТЬ» У ДНІПРІ. Урочисте відкриття єпархіального храму УПЦ Київського патріархату на честь ікони Божої Матері «Несподівана радість» відбулося 7 липня в центрі Дніпра. Це перший зведений храм у центральній історичній частині міста за останні сто років. Святкову літургію очолив керуючий Дніпропетровською єпархією УПЦ КП владика Симеон (Зінкевич). «Усі об’єднали свої сили — мешканці міста, меценати, духовенство, влада — для зведення цього храму», — зазначив голова Дніпропетровської облради Гліб Пригунов. Храм звели лише за рік, і розташований він на вулиці Січових Стрільців, 3-А.
* * *
«ШТУРМУЄМО» ЄВРОПУ. До країн Європейського Союзу нині мають право експорту 281 українське підприємство з переробки аграрної продукції. 101 постачає до європейських країн м’ясо птиці та продукти з нього, рибу і рибопродукти, мед, яйця, молоко і молочні продукти. Також експортні двері до Євросоюзу відчинені для 180 підприємств — виробників нехарчових продуктів тваринного походження: перо-пухової сировини, шкірсировини, кормів для непродуктивних тварин, субпродуктів нехарчових тощо.
* * *
ЧАС ПРИГАЛЬМОВУВАТИ. Торік, за даними компанії «УкрАгроКонсалт», український експорт соняшникової олії задовольнив 58 відсотків світового попиту. Наша країна — безперечний лідер у її виробництві. Водночас експерти застерігають, що подальше нарощування аграріями потужностей переробки олійних культур може вилитися в збитки. На ринку соняшникової олії уже почалося падіння цін. Так, на початку сезону була вартість 780 доларів за тонну. Сьогодні маємо 750. Це пов’язано, зокрема, з тим, що дуже багато пропозицій олії із сої, яка є конкурентом соняшнику.
* * *
НАС ОТРУЮЮТЬ, А ЇХ НЕ ПЕРЕВІРИШ… Найбільш високий рівень забруднення атмосферного повітря в 2016 році спостерігався у 15 містах України: Дніпрі, Кам’янському, Одесі, Слов’янську, Краматорську, Херсоні, Лисичанську, Миколаєві, Луцьку, Кривому Розі, Маріуполі, Києві, Рубіжному, Запоріжжі та Ужгороді. Як пояснюють у Мінприроди, це обумовлено підвищеним вмістом специфічних шкідливих речовин — формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку. За підсумками 2016-го, в Україні накопичено 12 мільярдів тонн відходів, десята частина з яких — це небезпечні та отруйні речовини, які провокують рак у населення. При цьому в країні діє мораторій на екологічні перевірки, який унеможливлює врегулювання ситуації.
* * *
НІЧИМ ТІШИТИСЯ. Російський політолог Лілія Шевцова зазначає: «До російського президента звернулися близько двох мільйонів людей, радіють кремлівські пропагандисти. А чому тішитися? Це національна трагедія. Така кількість дзвінків і листів росіян у Кремль із проханнями і благаннями підтверджує: вибудована структура управління безпорадна. Якщо телефонують Путіну, значить під ним — порожнеча. Дума, уряд, губернатори, місцева влада — все це разом її становить. Перетворення прямої лінії в єдиний спосіб для щасливчиків вирішити наболіле питання — це вирок і системі, і її лідеру».
За інформаціями видань «Газета по-українськи», RISU, «Сільські вісті», «Українське слово», «Україна молода».
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
м. Тернопіль.
Фото з вільних джерел