ДВІ КНИЖКИ, У ЧОРНІЙ ТА БІЛІЙ ПАЛІТУРКАХ, ПРО УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ ТА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ ПРЕЗЕНТУВАВ У ТЕРНОПОЛІ ВІДОМИЙ ЖУРНАЛІСТ, ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР ПРОЕКТУ «ІСТОРИЧНА ПРАВДА» ВАХТАНГ КІПІАНІ. ЦЕ — «ЗРОДИЛИСЬ МИ ВЕЛИКОЇ ГОДИНИ. ОУН І УПА», «ВІЙНА ДВОХ ПРАВД. ПОЛЯКИ ТА УКРАЇНЦІ У КРИВАВОМУ ХХ СТОЛІТТІ» ІЗ СЕРІЇ «ІСТОРИЧНА ПРАВДА».
У виданнях містяться матеріали великої когорти авторів, які багато років досліджують теми, пов’язані з українськими націоналістами, польсько-українськими відносинами.
У першій презентованій книжці «Зродились ми великої години. ОУН і УПА» представлено тексти, авторами яких є відомі науковці, журналісти, громадські діячі та дисиденти. За допомогою фактів, свідчень, спогадів, побутових подробиць вони розповідають про лідерів і рядових учасників повстанського руху та підпілля, історію руху Опору 1930—1950-х років, організаційні засади діяльності ОУН і УПА, буденне життя і побут вояків тощо. Ця книжка дає відповідь на запитання: «Хто такі «бандерівці» і за що вони боролися?»
Вахтанг Кіпіані переконаний, що без розуміння місця українського націоналізму в історії України ХХ століття сьогодні важко зрозуміти, чому цьому питанню так багато уваги приділяє російська та польська політика.
— З нашими авторами ми досліджуємо різні типи проблем і перспектив, — каже журналіст, — які потрібні для розуміння того, чим був український націоналізм у минулому столітті, чи мав він державотворчий потенціал, чи був деструктивний. Тут містяться матеріали на теми, які замовчуються або ж не проговорені до кінця.
Одним з останніх текстів, який був доданий до книжки, є матеріал випускника історичного факультету «Борщ по-бандерівськи». У ньому йдеться про кухню підпілля, гастрономічні секрети лісової армії. У збірнику також містяться тексти про жінок, дітей, підлітків того часу, історії про міжфракційну боротьбу тощо.
Темою ОУН і УПА, за словами Вахтанга Кіпіані, найбільше цікавиться молодь.
— Розповідаючи молодим людям про УПА, в лавах якої було чимало їхніх ровесників, пропоную їм уявити себе в цих умовах. Іти в підпілля в той час означало те ж саме, якби в цей момент ви пішли з дому й повернулися б туди через 5—10 років або ж не повернулися б ніколи. До того ж перед вами постає питання, де взяти зброю, гроші й багато інших потрібних речей. Вони не були зобов’язані йти в повстанці, не мусили жити в лісі й зазнавати небезпеки. Але це був їхній вибір заради здобуття незалежності України. Тому ця книжка допомагає кожному зрозуміти, що бути героєм — непросто.
Вахтанг Кіпіані є не лише укладачем видання, а й одним із авторів. Для збірника він написав нарис про нашого земляка, вихідця з Тернопільщини Петра Степановича Саранчука. Він був повстанцем УПА з села Конюхів Козівського району. Це був перший повстанець, якого журналіст знав особисто і з яким спілкувався близько десяти років.
Друга книжка, яку презентував тернополянам Вахтанг Кіпіані, є неабияк актуальною в наш час. У ній описуються відносини українців та поляків у кривавому XX столітті. Збірка матеріалів поділена на кілька періодів. Автори розглядають тему трагедії Волині 1943 року із різних точок зору.
— Ми не розглядаємо цю трагедію тільки в рамках сорокових років, тому що пружина закручувалася не за тиждень до подій. Під обкладинкою цієї книжки ви знайдете факти, результати досліджень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-польських відносин. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», спробували висвітлити правду про суперечливі події XX століття в історії двох народів.
Вахтанг Кіпіані зазначив, що цією книжкою цікавилися ще задовго до її виходу. Причину цього він вбачає у бажанні людей зрозуміти, що ж зрештою відбувається в українсько-польських відносинах і чи винні у конфлікті Бандера та УПА. На думку журналіста, сьогодні мало тих, хто може визначити для себе якусь одну правду, бо в кожного вона своя.
До слова, Вахтанг Кіпіані пропонував презентувати цю книжку польському суспільству. Однак після її прочитання колеги з Польщі запропонували не спішити, мовляв, не можуть передбачити реакції націоналістично налаштованого польського населення.
Фото з вільних джерел