МИНУЛИЙ ТИЖДЕНЬ ВИДАВСЯ ДЛЯ ТЕРНОПОЛЯ ЩЕДРИМ НА ЦІКАВІ ЗАХОДИ. ПОБЛИЗУ ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ВІДБУВСЯ ТРАДИЦІЙНИЙ МІЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «ФАЙНЕ МІСТО». ТИМ ЧАСОМ У ПАРКУ «ТОПІЛЬЧЕ» КРАЯН І ЧИСЛЕННИХ ТУРИСТІВ-МЕЛОМАНІВ ЗАПРОШУВАЛИ ПРОДЕГУСТУВАТИ ВИНО ТА СИР, А ТАКОЖ ВЛАСНОРУЧ СТВОРИТИ ГЛЕЧИК ЧИ ГОРНЯТКО ДЛЯ ЗАПАШНОЇ КАВИ.
Перший в області фестиваль гончарів «Не святі горшки ліплять» організували гончар Руслан Друк, його дружина, голова обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України Уляна Джигринюк, засновник артстудії кераміки та гончарства «Гніздо» Уляна Андрійчук і колектив Тернопільської школи народних ремесел. За словами Руслана, котрий творить із глини вже сьомий рік, задум щодо проведення такого фестивалю вони виношували давно, та в життя вдалося втілити його тільки тепер.
— Головна ідея нашого заходу — донести до людей, що гончарством можуть зайнятися всі. Спробувати себе в цій справі ніколи не пізно. Головне — щоб заняття сподобалося, — розповідає Руслан Друк.
На дійство до Тернополя організатори запросили майже два десятки гончарів зі всієї України. До Файного міста прибули учасники з Києва, Львова, Старокостянтинова, Івано-Франківська, Ужгорода, Хмельницького.
Сергій Рєзніков зі Слов’янська працює з глиною уже шість років. Зізнається, що в роботі з цим матеріалом вивчає форму, текстуру, колір. І себе, бо гончарство — це спілкування із собою, зі своїм тілом. Чоловік опанував це ремесло, бо хотів навчитися якоїсь вічної справи.
— Майже все у світі міняється, та є речі, які цінуються постійно. Гончарство — саме з таких. Адже залізо роз’їдає іржа, навіть скло розкладається, а глина — ні. Черепки, які тисячоліттями лежали в землі, люди знаходять досі. Прадавні горщики будуть знаходити і наші нащадки, — каже Сергій.
Складнощів зі створенням перших виробів у мого співрозмовника не було. Адже, як вважає Сергій, коли людина починає займатися тим, що їй цікаво, то проблем та перепон у неї не виникає. Початківцю потрібен лише хороший вчитель, який би захопив, надихнув, підтримав.
Львів’янин Юрко Данилишин до знайомства із глиною працював журналістом. Писав новини, фотографував, та розумів, що все це не те. Адже не було нічого такого, про що міг сказати друзям: «Дивіться, яке гарне я зробив!» А власноруч виготовлене горнятко, на відміну від журналістських публікацій, матеріальне. І щоб його продемонструвати, не треба заходити в Інтернет, «відкривати» сайт. Тому вже майже вісім років Юрко не уявляє свого життя без роботи із глиною. Він обзавівся гончарним кругом та піччю і став засновником творчої майстерні «Зірка з неба».
Родзинкою фестивалю для всіх охочих стали майстер-класи, які проводили запрошені гончарі-професіонали. Під час них краяни «знайомилися» із червоною глиною, яку організатори замовили зі Слов’янська. З нею, пояснює Руслан, початківцям працюється легше, ніж із зеленуватою, яку привозять із Львівщини.
— На фестивалі кожен має можливість відчути, що це за матеріал, його можливості, як він рухається, що з нього можна зробити, — зазначає Руслан Друк. — Новачок може створити горнятко, тарілочку, невеличкий горщик.
Не менш цікавими були й інші заходи святкової програми. Зокрема, гончарі виліпили велетенський двохсоткілограмовий глек. Випалювали його просто неба на очах у захоплених відвідувачів фесту. До слова, скульптуру зареєстрували у «Книзі рекордів Тернополя». У рамках заходу відбулися конкурси «Незрячий гончар», «Швидкий гончар» і «Найвищий гончар». Також жителі й гості Тернополя мали змогу придбати вироби з глини на виставці-ярмарку.
Зовсім поруч, на Козацькому острові, діяв ще один непересічний захід — перший в обласному центрі фестиваль сиру та вина. Як розповідає організатор свята, директор Тернопільського туристично-інформаційного центру Тарас Ковальчук, захід провели, аби зацікавити туристів, що приїхали на фестиваль «Файне місто», та піднести культуру споживання вина. На свято прибули сировари й винороби з інших областей, тож люди мали змогу продегустувати і придбати їхню продукцію. Окрім цього, фестиваль відвідали сомельє. Вони розповіли, яким чином роблять вино, скільки воно вистоюється, як слід споживати цей напій.
Фото авторки та Олі ВАНЦИ