Вільне життя

Пожежна безпека в агропромисловому комплексі

Пожежі в агропромисловому комплексі трапляються з різних причин. Це і необережність під час куріння, і недбале поводження з вогнем, і несправність сільськогосподарської техніки або відсутність на ній спеціального обладнання (іскрогасники на автомобілях з двигунами внутрішнього згоряння, металевий ланцюгів на комбайнах як заземлювачів), підпали й самозаймання. В умовах аномальної спеки, що в останні роки спостерігається на теренах України, для займання достатньо маленького недопалка, кинутого на узбіччі дороги. Знайти винуватця такої пожежі практично неможливо, а збитки можуть бути значними. Лихо може статися через невиконання господарями елементарних правил пожежної безпеки.

Пожежна безпека об’єктів сільськогосподарського виробництва охоплює великий комплекс протипожежних заходів, до якого входить пожежна безпека полів, сільськогосподарської техніки та місць зберігання і переробки зерна. Якщо йдеться про зберігання хлібних масивів, то тут кожен аграрій знає, що поля в період воскової стиглості колосових потрібно обкошувати та оборювати в місцях прилягання до автошляхів, залізниць, лісових і торф’яних масивів. Лани площею понад 50 га розбивають на ділянки, техніку оснащують первинними засобами пожежогасіння.

Інша річ — період сушіння та зберігання зерна. Тут багато чинників впливають на протипожежний захист урожаю. Насамперед це зумовлено тим, що саме зерно і технологічні процеси навколо нього пожежонебезпечні. Воно придатне для зберігання тільки в сухому вигляді, вологість має бути в межах 14%. Для сушіння зазвичай використовують зерносушарки, де нагромаджується велика кількість збіжжя. Після сушіння зерно зберігають у засіках та на складах.

На підприємствах агропромислового комплексу причин загоряння безліч. Окремо хотілося б зупинитися на такій причині, як самозаймання. Річ у тому, що продукти рослинного походження (трава, подрібнена деревина, зерно тощо) схильні до цього. За певних вологості й температури в них виникає певний глет — специфічний нитко-павутиноподібний гриб. За температури 80-900С він перетворюється на тонкопористий, схильний до самоокиснення з підвищенням температури самозаймання. Умовою для розглянутих видів самозагоряння є наявність схильних для самозаймання речовин, окиснювача і недостатнє відведення тепла, що утворюється в процесі окиснення, в навколишнє середовище.

З огляду на велику пожежну небезпеку, значні кількість джерел займання, а також важливість збереження урожаю для економіки держави нині є комплекс протипожежних заходів, які розпочинають з правильного облаштування території підприємств і закінчують дотриманням протипожежного режиму: підприємства площею понад 5 га повинні мати не менше двох в’їздів на відстані за периметром не більше 1500 м; будівлі, довжина яких понад 18 м, повинні мати проїзди з обох боків; біля пожежних водоймищ облаштовуються майданчики розміром 12х12 м для розвороту пожежної техніки; великі за площею склади ділять на відсіки протипожежними стінами з межею вогнестійкості 150 хв; площа секції не повинна перевищувати 300 м2, а кількість зерна — 3000 т; на стіни наносять яскраві лінії та написи, які обмежують граничну висоту зернового насипу.

Також слід надавати належної уваги активним і пасивним системам протипожежного захисту, які постійно перебувають у «бойовій готовності» і здатні вчасно виявити та не допустити подальший розвиток пожежі.

Тернопільський міський відділ управління ДСНС Україниу Тернопільській області.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини