Ох і люблять тернополяни «шару»! Це яскраво засвідчила історія, що сталася наприкінці червня в театрі. Був День Конституції. Шевченківці у рідних стінах звітували виставою «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. З цієї нагоди вхід був вільним. Про це зазначалось на афішах, у телевізійній рекламі та на інформаційних сайтах.
І все-таки в театрі вирішили перестрахуватися на всяк випадок. У весняно-літню пору глядачів приходить мало. А тут ще вихідний, багато хто поїде в село, на дачу. Тож виписали двісті запрошень, щоб хоч у партері були люди на такому відповідальному заході. Ще чотириста глядачів (у залі 600 місць) могли прийти вільно. А прийшло удвічі, якщо не втричі, більше. Як тільки відчинилися двері, їх брали штурмом. Усі спішили чимшвидше потрапити в зал і зайняти місце. На працівників театру, які завжди привітно зустрічають глядачів біля входу, а тепер намагались втихомирити публіку, посипались докори, звинувачення, а то й прокльони.
Коли місця були зайняті, багато хто розвертався і йшов з театру. Але чимало залишилось: у кілька рядів стояли на ярусах, у проходах. Ті, хто мав запрошення і запізнився, втратив надію сісти на своє «законне» місце, бо ніхто його не збирався звільняти, а могли ще й вилаяти.
У такому ось переповненому залі й відбулася звітна вистава. Артисти грали, їм аплодували. Проте у всіх був гіркий осад. Хтось у фойє ковтав пігулки від тиску. Хтось у залі сидів з валідолом під язиком: сердечникам при такому скупченні народу бракувало повітря. А представники театральної адміністрації переживали: хоч би нічого не трапилось.
Богу дякувати, минулось. Але «шара» на тому скінчилася, запевняло керівництво театру. Бодай за мінімальною ціною, але всі заходи в театрі тепер будуть платними. А мені пригадався нещодавній виступ у Тернополі Черкаського театру. Люди їхали у таку далину, привезли одну з найкращих своїх вистав — «Думу про братів Неазовських» за Ліною Костенко, а на неї прийшло кілька десятків тернополян. Хоч, як розповідали працівники театру, вони обдзвонювали установи міста й пропонували приходити по двоє на один квиток, охочих було дуже мало. А тут подивитися виставу надурняк он скільки їх зібралося…
Галина САДОВСЬКА.
Фото з вільних джерел