Вільне життя

Як не огірки, так смородина

Сусід уже хрумтит малосольними огірками. Правда, мусив він купити їх на базарі, бо свої так підливав, так підміндобрював гноївкою, же спалив наніц. Тож мусив витрачатисі на чужі, поки новий посів тілько сходит. А я тим часом хрумкаю смородину, тягне же на старості на солодке, як дитину. Вкоренивсі ми кущ коло криниці і так йому тамка добре, же виріс завбільшки, як я. Ягоди грубі, гіляки так і обліплені. То я сі втішив і вже хтів робити повідло. Повитягував усі свої рецепти і давай шукати, де цукру менше тре. Бо з тою пенсією на багато кілограмів сі не розженеш, я ж не олігарх із мандатом, позволити сі лігуміни не можу. Правда, ліпше вже витратитисі на цукор, аніж цукерки потім купувати. То ще та хімія на хімії, же хімією поганяє. А кілько в мене, старого, того здоровля печінка чи жолудок має? Як кіт наплакав. Отак я думав-гадав і постановив-таки на здоровлю не економити. Бо влада на нас економит сто раз, нащо їй давати шанс на сто перший?

Отож, що я придумав зо смородиною. На кілограм узяв 800 грам цукру, довів до кипіння 200 грам води. У воду висипав цукор, помішав, аж поки він сі не розчинив, а тоди додав смородину. Проварив 15 хвилин, можна й довше, жеби вода сі випарувала. То можна визначити за тим, що на стінках повідло липне і його тре знімати лижкою. Тоди остудив, далі ще раз проварив зо десіть хвилин, знов дав остигнути, простерилізував півлітрові слоїчки і наклав у них вистиглий смаколик та й закрутив. Ще можна зо смородини робити медове варення. Так як простий народ меду не дуже си годен позволити, то я нашкріб зо слоїчка напівпустого ще зо дві чайних лижочки. Відміряв півкіля ягід, взяв шклянку цукру і шклянку води. Воду розварив із цукром, тоди додав мед і дав малий вогонь, постійно помішуючи сироп. Вкінці сипнув смородину, проварив десіть хвилин. Дав вистигнути, а далі всьо за стандартною процедурою — слоїчки стерилізував, варення в них накладав і кришечками накривав. У кухні закутав готову продукцію на добу в коцик, а тоди заніс у льох. Буде себе чим узимку тішити.

Окрім смородини, маю ще зо два кущики порічок. Із них вирішив зробити мармелад. На півкіля ягід відміряв 250 грам цукру. Проварив їх десіть хвилин, остудив масу, тоди перетер її через сито зо два рази, бо за першим ніяк не міг всьой сік витиснути. Виляв сік в емальовану миску, попередньо злявши її зимною водою. За яких дві годині мав готовий марципан. Можна його на кусочки порізати і обкачати в пудрі. Но мені і без пудри добре смакувало.

Хай смакує і вам!

Ваш пан ЮЗЕК.

Ілюстрація Миколи Пилиповича

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини