Під час фіналу XXVII сільських спортивних ігор Тернопільщини, які минулої неділі відбулися в Скалаті, довелося почути різні міркування стосовно проведення стартів сільських фізкультурників. Утім думка учасників баталій у дев’ятьох видах спорту була ледве не одностайною: традиційні змагання, проведення яких опинилося під загрозою після припинення фінансування обласного ФСТ «Колос», потрібно зберегти.
Зайве тому свідчення — спортивний азарт і завзяття, з яким сільські фізкультурники з чотирнадцятьох районів і трьох об’єднаних територіальних громад сперечалися за перемогу. В комплексній легкоатлетичній естафеті, якою організатори цього разу замінили змагання спортивних сімей, цьогорічний випускник загальноосвітньої школи Сашко Мельник із Зборівщини, скажімо, половину дистанції довжиною 400 метрів випереджав майстра спорту Івана Стребкова з Бучаччини.
Дворазовий призер чемпіонату України, який за півдоби до недільних стартів виборов у Кропивницькому «срібло» в бігу на 5000 метрів, без сумніву, не здався, заклавши міцний фундамент у майбутню перемогу естафетної команди свого району. А студент ТНТУ імені І. Пулюя Андрій Чайковський (300 м), ще один майстер спорту Оксана Ралько (200 м) і тренер Бучацької ДЮСШ Юлія Романишин не лише втримали здобуту лідером перевагу, а й зміцнили її. Молодці і двоє інших квартетів, які кинули виклик переможцям. Утримали запропонований темп і теж дружно піднялися на п’єдестал пошани. Друге місце вибороли бігуни Тернопільського району, третє — шкільний за віком колектив тренера Зборівської ДЮСШ Володимира Небельського.
А після завершення естафети розгорілася командна суперечка і в інших видах. За відсутності майстра спорту міжнародного класу Петра Багрія із Збаражчини, який того дня виступав в Ужгороді, першість у гирьовому спорті другий рік підряд вибороли богатирі з Кременеччини, випередивши конкурентів з Борщівського і Бучацького районів. Водночас турнір борців на руках, де об’єктивне суддівство забезпечив заслужений майстер спорту Андрій Пушкар, завершився поділом двох чільних місць командами Гусятинського і Кременецького районів. Третє ж дісталося рукоборцям Теребовлянської ОТГ.
Тим часом наблизилися до апогею і турніри з ігрових видів спорту. Поєднання досвіду і молодості допомогли команді міні-футболістів з Великих Бірок Тернопільського району у півфіналі здолати теребовлянців, а у вирішальному матчі — конкурентів із Заліщицького району. На п’єдестал пошани піднялися також гравці з Гусятинського району.
Натомість у трьох турнірах з волейболу головна інтрига полягала в тому, чи збережуть чемпіонські титули переможці попередніх ігор. Жіноча збірна Шумського району, чиї волейболістки ніколи не відмовлять ветеранові сільського товариства Валерієві Пастеруку приїхати, аби постояти за честь малої батьківщини, втретє підряд піднялися на найвищу сходинку п’єдесталу пошани. Господарки фінальних стартів із Скалатської ОТГ — другі, дівчата з Теребовлі — треті. У той же час земляки останніх, діями яких керує Михайло Туркула, реваншувалися за поразку в Синькові Заліщицького району. Господарі знову другі, а торішні чемпіони з Борщівського району змушені були задовольнитися «бронзою». Хоча волейболісти з Борщева таки без першого місця не залишилися. В пляжному волейболі дует з цього району зумів випередити як дует братів Савківих із Теребовлі, так і досвідчених гравців із Чортківського району.
На завершення ж змагань азарту аж ніяк не поменшало. Видовищний турнір з перетягування канату приніс перемогу богатирям з Тернопільського району, які перетягнули на свій бік принципових конкурентів із Кременецького і Борщівського районів. А вирішальний футбольний поєдинок завершився перемогою господарів над збірною Тернопільського району. На жаль, шашкістам із шахістами, прихильникам легкоатлетичного кросу, майстрам малої ракетки, спортивним сім’ям, які теж завжди брали участь у сільських спортивних іграх Тернопільщини, цього разу відмовили в праві визначити найсильніших.
Фото автора