Малі діти – малі проблеми, великі діти — великі проблеми. І це чиста правда, в яку не вірять молоді батьки і в якій нітрохи не сумніваються старші.
Коли мій син був маленьким, я до його трьох років жодної ночі нормально не спала. Потім додалися проблеми зі здоров’ям, потім — з навчанням… Тепер він виріс — і я знову не сплю. Він, Богу дякувати, бугай здоровий, але проблеми з навчанням зі школи перекочували до коледжу й додалися проблеми з любов’ю.
Пишу не тому, щоби пожалітися, а щоби прочитали мого листа мами 16—17-річних дівчат, які не приходять ночувати додому й не дають спокійно жити батькам своїх хлопців.
Коли позаочі такі мамочки скаржаться, що майбутні свекрухи не хочуть їхніх дочок за невісток, то хай спершу скажуть, з якої радості ми маємо їх хотіти. І чому їхні дочки в такому юному віці вдома не ночують?
Мій син приходить під ранок, весь у червоній помаді, синцях від «поцілунків», якийсь покусаний, пахне, як дешевий парфумерний кіоск. Добре, що хоч запаху алкоголю і цигарок від нього не чую. Можу йому сто разів за ніч телефонувати — не відповість. Але ж мої дзвінки чує чиясь донька, майбутня мама! Хай він, закоханий баламут, не думає про свою матір. Та чому про свою і про мене не думає його кохана дівчина? Це ненормально! Якби вона була добре вихована, то, погулявши з хлопцем хай навіть допізна, приходила б додому. І звернула б йому увагу на те, що він мусить відповісти на дзвінок, бо його мама переживає.
Я розумію, що матері народжують синів для інших жінок. Нічого не маю проти того, аби мій син любив свою майбутню дружину і був щасливий з нею. Але ж я хочу бачити поряд із ним достойну жінку. Тому, шановні мами, виховуйте своїх дочок сумлінніше!
НАТАЛЯ.
м. Чортків.
Фото з вільних джерел