Вільне життя

ЧИ МОЖЕ УКРАЇНСЬКЕ САЛО ЗМАГАТИСЯ З НІМЕЦЬКИМ ШПИКОМ?

ДВА МІЛЬЙОНИ УКРАЇНЦІВ ЦЬОГО РОКУ, ЯК ОБІЦЯЄ УРЯД, ОТРИМАЮТЬ «БОНУС» — ГРОШОВУ КОМПЕНСАЦІЮ ЗА ЗЕКОНОМЛЕНІ ГАЗ І ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ. ЛЮДИ ЧЕКАЮТЬ ЦЬОГО МОМЕНТУ, АДЖЕ ОПРИЛЮДНЕНА СУМА ДЛЯ БАГАТЬОХ НАШИХ КРАЯН, ОСОБЛИВО ПЕНСІОНЕРІВ, ЧИ НЕ ПОЛОВИНА ЇХНЬОЇ ПЕНСІЇ — МАЙЖЕ 700 ГРН, А ТОЧНІШЕ 695.

Але передчасно не варто тішитися всім тим, хто є в списках на компенсацію. 695 грн — максимальна сума. За словами спеціалістів обласного управління соцзахисту, сума виплат залежатиме від кількості зекономлених енергоносіїв. Тож комусь нарахують 695 грн, а комусь можуть нарахувати й одну гривню.

Нагадаю ліміти, у межах яких ви-плачуватимуть компенсацію за невикористану субсидію. Її річний розмір не перевищуватиме вартість 100 кубометрів газу чи 150 кіловат світла. Навіть якщо зекономлено в рази більше. Йдеться про період з травня 2016-го по травень 2017 року. Самостійно розраховувати нічого не треба, це роблять постачальники послуг. У червні органи соцзахисту листами повідомили людей про суму компенсації, на яку можна розраховувати.

Той, хто вважає, що призначена сума варта того, щоб потурбуватися про її отримання, з першого вересня повинен написати заяву на повернення грошей. Загалом на Тернопіллі понад 131 тис. осіб претендують на компенсацію за невикористану субсидію. З них понад 99 тис. осіб уже подали відповідні заяви до місцевих управлінь соціального захисту населення для виплат.

— Компенсацію за невикористану субсидію отримають ті, хто зекономив на газі та електроенергії, що використовувалася для опалення, — пояснює заступник начальника управління соціальних гарантій, начальник відділу державних соціальних допомог департаменту соціального захисту населення Тернопільської ОДА Тамара Козак. — Наголошую: електроенергії, що використовувалася для опалення. У нас таких 97 родин.

Як пояснила Тамара Павлівна, компенсують економію газу й електроенергії не тільки власникам приватних будинків, а й тим, хто живе в багатоквартирних будівлях.

Щодо селян, які не можуть відкрити рахунок у банку, то їм не потрібно переживати: кошти пере-шлють на поштове відділення за місцем проживання й виплачуватимуть готівкою.

Виплату згаданої компенсації віце-прем’єр-міністр Павло Розенко назвав експериментом. «Як ми й обіцяли, два мільйони українських сімей вже додано в списки тих людей, хто отримає цей бонус від держави. Таким чином наступного сезону людям є більше можливостей подумати про енергозбереження. Наступного року ця сума компенсації може зрости», — зазначив він.

Хоч субсидії нині для багатьох наших краян порятунок, на думку численних експертів, субсидії — шлях у нікуди. Потрібно модернізувати будинки, давати людям кредити з низькою відсотковою ставкою на утеплення… А виходить так, що з бюджету йде набагато більше коштів на виплати, аніж на енергозбереження. Гроші на виплати людям ідуть із держбюджету. Туди їх повинен хтось покласти. Знайшли того, хто «кладе», — підприємців. У нас це малий і середній бізнес, який є основним роботодавцем. Підвищивши мінімальну заробітну плату до 3200, отримали збільшені відрахування до бюджету. Хоч підприємці обурювалися, це стало доброю новиною для тих робітників, яких не звільнили, бо вималювалася перспектива для більшої пенсії. Здавалося б, бізнес дав люфт для уряду, щоб той шукав не екстенсивні, а інтенсивні шляхи для поповнення бюджету, до прикладу, залучення інвесторів. Але формула «забрати й розділити» очевидно набагато зручніша за «дати роботу й зарплату». Тож тепер знову одночасно з обіцянками підвищити пенсії й зарплати, збільшити суму субсидій починають говорити не про відкриття нових виробництв, а про підвищення мінімальної заробітної плати для тих, хто працює, до понад п’ять тисяч гривень. Хто з підприємців витримає конкуренцію, той залишиться на ринку й втримає працівників. Решта активних працездатних, напевно, змушені будуть зайняти чергу на кордоні.

Минулого тижня обурення в соціальних мережах, на телеефірах викликала репліка міністра соцполітики Андрія Реви про те, що українці багато їдять. Ведучий під час інтерв’ю на одному з телеканалів озвучив статистику профільної асоціації торгових мереж, у якій сказано, що українці стали витрачати на їжу більше, але менше купувати продуктів через те, що ціни на низку продуктів харчування зросли. Згідно зі статистикою, громадяни України витрачають 50 відсотків від доходів на їжу, у Німеччині на продукти харчування витрачають 14%, а в Польщі — 25%. «Коли ми говоримо про те, що німці витрачають на харчування 14, а ми 50 відсотків, то тут система пріоритетів», — відповів Рева. Міністр вважає, що ціни на продукти харчування в Німеччині та Україні приблизно однакові, але німці їдять менше, ніж українці. «Німці їдять по-іншому… Вони їдять менше не тому, що в них немає можливості, а тому що така культура. Тому вони витрачають менше порівняно з нашими людьми», — сказав Рева. Напевно, міністрові потрібно було б пояснити, що саме під «витрачають менше порівняно з нашими людьми» він мав на увазі. Адже не важко порахувати. Так, у Німеччині лікар заробляє в межах 79 тис. євро на рік, інженер — 70 тис., педагог, той, хто працює на транспорті, у торгівлі — 50 тис. Припустимо, хтось має і менше, тому за середнє візьмімо 30 тис. євро, а це 2500 євро на місяць, або приблизно 75 тис. грн. 14 відсотків, які витрачає середньостатистичний німець на продукти на місяць, — 10500 грн. У нас середня зарплата за статистикою в січні-червні становила 6638 грн. 50% від цієї суми — 3318 грн. Як сам Рева сказав, ціни на продукти в нас і в Німеччині однакові, то хто з нас їсть більше?

Напевно, українці не лише їсти будуть ще менше, а й пити куповану в магазинах горілку. Уряд укотре планує підвищити податки на спиртне і тютюн, а також мінімальні роздрібні ціни на алкоголь. Кабінет міністрів опублікував відповідний проект змін до Податкового кодексу, а й услід за ним — проект постанови, яким регулюються роздрібні ціни на горілку, коньяк і вино. Тож у разі затвердження цих документів, зокрема наступного року ставка акцизного збору на спирт збільшиться від 126,96 грн до 141,18 грн. за літр чистого спирту. Акциз на пиво пропонують підвищити з 2,78 грн до 3,09 грн за літр, на вина кріплені та вермути з 8,02 грн до 8,92 грн, а на ігристі вина з 11,65 грн до 12,95 грн. При цьому в Кабміні вважають, що роздрібні ціни на горілку й лікеро-горілчані вироби потрібно збільшити на 8—11%, віскі, ром і джин — на 4%, коньяк (бренді) на 3—6%, вина з додаванням спирту, ігристі і вермути на 2%. Таким чином, півлітрова пляшка горілки коштуватиме не менше 79,55 грн, а тризіркового ординарного коньяку від 119,46 грн. Пояснень щодо таких дій чимало. Одне з них — за домовленістю з Євросоюзом, щоб наша дешева горілка, яку вивозять на продаж туди «човники», не конкурувала з їхньою дорогою і не підривала ринок. Мовляв, якщо йдете в Євросоюз, то будьте добрі й ціни вирівнюйте. Тут залишається тільки згадати про наші й їхні зарплати. Може, й справді треба менше їсти…

Валентина БАЦА.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини