Я — пенсіонер за віком, інвалід другої групи, мені 81 рік. Відколи померла дружина — з вересня 2016 року проживаю один, діти живуть і працюють за межами району й області.
Цього року 20 липня мені принесли повідомлення про сплату земельного податку в сумі 218 грн. Земля у мене в приватній власності для ведення особистого селянського господарства. Подібні повідомлення були вручені й іншим пенсіонерам нашого села. В державних законах вказано, що для ведення особистого селянського господарства я можу мати до двох гектарів землі. То мені не зрозуміло, чому я повинен платити земельний податок, адже користуюся землею в значно менших розмірах від встановленої норми.
Прошу на сторінках вашої газети дати роз’яснення, чи повинні пенсіонери, у сім’ях яких немає працездатних і які користуються землею в межах норми, платити земельний податок і на основі якого закону змінено попередні умови звільнення від такої сплати.
Степан ШКОЛЬНИЙ,
с. Постолівка Гусятинського району.
На запитання дали відповідь спеціалісти головного управління Державної фіскальної служби в області.
Згідно з п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (ПКУ) від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої груп; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 кодексу, поширюється лише на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, у селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.
Водночас до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Одночасно зазначаємо, що відповідно до п. 281.4 ст. 281 кодексу, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 кодексу, має у власності кілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до першого травня поточного року подає письмову заяву в довільній формі до контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Оскільки пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені, земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах, тому громадянину Степанові Школьному згідно з даними податкового обліку нараховано земельний податок за земельну частку (пай) у розмірі 218,20 грн.
Разом з цим, згідно з п. 281.3 ст. 281 ПКУ, від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок і земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Підготувала Валентина ДЕВЛИШ.
Фото з вільних джерел