Вільне життя

КОЛИ ДЕРЕВА ЩЕ Є НЕМОВЛЯТАМИ

ЩО НЕ РІК НАСТУПУ НА ЗЕМЛЮ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ І ПОШЕСТІ, ЯКА КОСИТЬ ЛИСТЯНІ І ХВОЙНІ ДЕРЕВА В НАШИХ ЛІСАХ І ПАРКАХ, КОЖНА ЗБЕРЕЖЕНА ЗЕЛЕНА КРОНА ЧИ ВИРОЩЕНИЙ САДЖАНЕЦЬ НАБУВАЄ ОСОБЛИВОГО ЗНАЧЕННЯ. У СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКОМУ ЛІСНИЦТВІ, ЯКЕ РОЗТАШОВАНЕ В С. ЦИГАНАХ НА БОРЩІВЩИНІ, ЗАСТОСОВУЮТЬ СУЧАСНІ ПРОГРЕСИВНІ МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ САДІВНИЧОГО МАТЕРІАЛУ ЛІСОВИХ ПОРІД ІЗ ЗАКРИТОЮ КОРЕНЕВОЮ СИСТЕМОЮ. ЗГАДАЙМО, ЯК З ДІДА-ПРАДІДА МИ САДИЛИ ЯБЛУНЬКИ, ГРУШКИ, ЛИПИ, ТОПОЛІ. ЧЕКАЛИ НАЙСПРИЯТЛИВІШОЇ ДЛЯ ЦІЄЇ ОПЕРАЦІЇ ПОРИ — РАННЮ ВЕСНУ ЧИ ОСІНЬ, — ВИКОПУВАЛИ САДЖАНЦІ ІЗ ЗЕМЛІ, ПЕРЕНОСИЛИ НА ПОТРІБНІ НАМ МІСЦЯ, ПЕРЕСАДЖУВАЛИ. ПРИ ЦЬОМУ ОГОЛЮВАЛОСЯ КОРЕНЕВИЩЕ, ДЕЯКІ КОРІНЧИКИ, А ТО І СТЕРЖНЕВА ЧАСТИНА З НЕОБЕРЕЖНОСТІ ПОШКОДЖУВАЛИСЯ. ДЕРЕВЦЕ НЕ ЗАВЖДИ ПРИЖИВАЛОСЯ, РОЗВИВАЛОСЯ КВОЛО І ХВОРОБЛИВО.

У лісництві, яке очолює Володимир Іванович Гайовський, за прикладом європейських лісогосподарств спорудили щось схоже на теплицю, та це, скоріше, просто притінений навіс, під яким плекають тендітні саджанці дуба, сосни та інших лісових порід. Кожний росточок висаджують в отвір загальної касети або в мішечок, який за два роки в землі повністю розпадається. Таким чином крихітний живчик висаджується в грунт із повністю закритою кореневою системою. І робити це можна не двічі на рік, як це було колись, а протягом всього періоду вегетації. Для кореневої системи створюється сприятливе середовище — суміші міцелію лісового грибка, мінеральних добрив продовженої дії і торфу, щоправда, останній компонент мусить бути за віком молодим, неперетлілим. А на наших теренах таких поки що не виявили. Тому лісівники завозять його з Прибалтики.

Процеси в розсаднику автоматизовані. Припече сонечко — розсувні частини даху змикаються. Відповідно до заданого режиму під навісом або йде дощик, або концентрується туман. За лісництвом закріплено 3791 гектар зелених насаджень. Враховуючи продуктивність розсадника — понад 100 тис. посадкових місць — господарство спроможне забезпечити не лише свої масиви, а й поділитися із сусідами. До того ж у лісництві планують облаштувати ще один такий піднавіс для вирощування саджанців із закритою кореневою системою.

Стратегічний напрямок для тернопільських лісівників — класичні діброви. Отже, треба багато насіннєвого матеріалу, зокрема жолуддя. Заготівля його теж має свої особливості. Перша хвиля опалого жолуддя — некондиційні зернята. Їх навіть дик з лісу не хоче їсти. Другий опад лиш частково придатний на насіння. І лише третя, остання частина, образно кажучи, викликає до себе повагу. У жолудях ховається сила-силенна шкідників. У Циганах демонстрували пристрій для гідрологічного сортування жолудів. Некондиційні екземпляри, як правило, спливають на поверхню. А ті, що вже нібито пройшли апробацію, насправді ще приховують і шкідливих личинок, і бактерії. Тому їх піддають своєрідній термотерапії, а простіше, пропарюванню. Температура розрахована на те, щоб уся нечисть загинула, а зародок життя з поживним середовищем залишилися неушкодженими. Цю установку виготовили, удосконалили місцеві умільці під керівництвом головного лісничого Чортківського лісгоспу Р. Й. Попіля. Отже, новітні наукові розробки і технології приходять у наш консервативний, замкнений у собі, саморегулюючий його високість Ліс.

Фоторепортаж В. БУРМИ.

На фото: головний лісничий ДП «Чортківський лісгосп» Р. Й. ПОПІЛЬ демонструє установку для пропарювання жолудів; лісокультпрацівниці Скала-Подільського лісництва Анна ВЕРЦІМАХА, Галина КОЗАР, Оксана КАПУЩАК; вирощування садивного матеріалу лісових порід із закритою кореневою системою.

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини