НАДТО БАГАТО ТРАГЕДІЙ ВИПАЛО ВПРОДОВЖ ВІКІВ НА ДОЛЮ НАШОЇ БАГАТОЇ, ЩЕДРОЇ ТА ВРОДЛИВОЇ ЗЕМЛІ, ЙМЕННЯ ЯКОЇ УКРАЇНА. АЛЕ ЯК ПОТРІБНО БУЛО ЛЮБИТИ ЖИТТЯ, КУЛЬТИВУВАТИ ДОБРО, ШАНУВАТИ СВІЙ РІД, РІДНУ ЗЕМЛЮ, ДБАТИ ЗА НАРОД, АБИ ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ ЗАВДЯКИ ГЛИБОКИМ ТРАДИЦІЯМ ТА ІСТОРИЧНІЙ ПАМ’ЯТІ ДОНЕСТИ ДО НАЩАДКІВ САМОБУТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ЗОКРЕМА, ЙДЕТЬСЯ ПРО БОЙКІВСЬКУ КУЛЬТУРУ. НІКОЛИ І НІКОМУ НЕ ВДАЛОСЯ ПІДКОРИТИ БОЙКІВСЬКИЙ ДУХ.
Усю палітру етносу, мови, звичаїв, культури та побуту бойків продемонстрували VI Всесвітні бойківські фестини, які скликали представників цієї етнографічної групи з багатьох країн світу до серця бойківського краю — міста Турки, що на Львівщині. Мета всесвітнього форуму — формувати українське суспільство з високим духовно-моральним обличчям, залучати кожного українця до відбудови своєї батьківщини.
Громадська організація «Тернопільське обласне товариство «Бойківщина» вже традиційно бере активну участь у Всесвітніх фестинах. На жаль, влада не відгукнулася на наше прохання допомогти в організації поїздки, щоб гідно представити Тернопілля на цьому форумі. І це незважаючи на те, що наша громадська організація чи не єдина в державі, яка на території, де не проживають етнічні бойки, організувала музей етносу, провела фестиваль бойківської культури. Тож нам довелося розраховувати лише на свої мізерні зарплати й пенсії, а також на щирих і небайдужих людей, серед яких заслужений артист України Мирослав Бабчук, Ігор Натолочний з дружиною Іриною, Василь Улич.
Дорогою на фестини наше товариство не могло оминути садибу-музей одного з найвідоміших бойків, видатного Івана Яковича Франка в с. Нагуєвичах. Також ми побували на екскурсії в найстарішому музеї бойківської культури, що в місті Самборі.
Моральна підтримка та щире спілкування з добрими друзями з міста Турки Лілією Вишинською та її чоловіком Петром, Світланою Брезецькою, родиною Ганни Маціканич, представниками місцевої влади сіл Лімни і Шандровця (батьківщина Степана Дністряна, Ярослава Ватага і Ганни Маціканич) та іншими допомогли успішно продемонструвати програму, з якою ми приїхали на фестиваль.
Як гори Карпати неможливо уявити без лісів, так само бойка неможливо уявити без пісні. Своє мистецтво на високому рівні представила членкиня нашого товариства Ганна Маціканич, яка самостійно пише слова пісень, кладе їх на музику та виконує. Допомагали в концертній програмі, яка тривала на сцені цілу годину, Ігор Натолочний з дружиною Іриною, які є активними учасниками багатьох заходів, що проводить товариство. Ми мали змогу першими виступити на завершальному концерті в с. Яворі, де вирував бойківський дух. Я як голова тернопільського товариства також привітав світовий форум бойків.
Приємно, що наше товариство та його окремі учасники отримали подяки від голови міжнародної громадської організації «Світовий Конгрес бойків» та координаційного центру за проведення Всесвітніх бойківських фестин. Петра Косачевича нагородили за активну участь та проведену роботу.
На фестинах також обговорили проведення наступного Конгресу бойків, який відбудеться 2020 року, та проведення VII Всесвітніх фестин у 2022 році.
Степан ДНІСТРЯН,
голова ГО «Тернопільське обласне товариство «Бойківщина».
На фото автора: Ігор НАТОЛОЧНИЙ з дружиною Іриною та Ганна МАЦІКАНИЧ на сцені Всесвітніх бойківських фестин; Ігор НАТОЛОЧНИЙ і троїсті музики з с. Лімни, що на Турківщині.