24 ЛИПНЯ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ ТЕРНОПОЛЯ, ПОБЛИЗУ ЗАМКУ, СТАРТУВАЛИ ПЕРШІ КОМПЛЕКСНІ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. І ПЕРШОЮ ЗНАХІДКОЮ АРХЕОЛОГІВ СТАВ ОБОРОННИЙ МУР, ЩО МАЄ ОЗНАКИ КЛАДКИ 16—17 СТОЛІТТЯ.
— Це зовнішня оборонна стіна міста, — каже директор державного підприємства «Подільська археологія» Богдан Строцень. — Її зовнішній бік викладений із тесаного каменю, внутрішня стіна теж вимурувана, а між ними засипано каменем. Ширина — 2,5 метра. Поки край стіни не вдалося знайти. Є цікаві загадки, які потребують подальших досліджень. Одна з них — вузенька бійниця. Такі робилися для стрільби з луків. Проте вони мали бути вище по муру, а знайдена нами — внизу. Є версія, що це бійниця для стрільби з мушкетів. Пізніше, коли прокопаємо глибше, дамо відповідь.
Оборонна стіна — перший результат наших розкопок, але, мабуть, буде найменш вагомим, бо ми знаємо, що хочемо знайти, і знайдемо, а це докорінно змінить багато позицій в історії Тернополя, які ми сприймаємо як аксіому.
За словами очільника «Подільської археології», широкомасштабних повноцінних розкопок на території міста не було взагалі. Нагадаємо, що вони — лише перший етап проекту міської ради з реконструкції території довкола Тернопільського замку в рамках проекту Європейського Союзу. У них беруть участь фахівці з державного підприємства «Подільська археологія», громадські активісти з ГО Сity Project, фахівці з «Архітектурної майстерні Юрія Вербовецького», студенти історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка й університету «Україна». Долучитися до проекту можуть усі охочі, котрим не байдужа історія рідного міста.
Якщо проект, який нині стартував в Тернополі, вдасться здійснити, то це, каже Богдан Строцень, буде грандіозний суперпроект, аналогів якому нема не тільки в Україні, а й у Європі. Щоправда, системної роботи тут на роки.
За словами заступника міського голови Тернополя Леоніда Бицюри, перш ніж узятися за проект, тернопільські фахівці вивчили досвід європейських міст, які схожим чином відновлювали свою історію. Також спілкуються зі старожилами, аби достеменно довідатися, який вигляд мала колись призамкова територія.
Археологічні дослідження, як розповідає Леонід Олексійович, мають два основні завдання. Перше: завершення підготовки проекту реконструкції призамкової території, друге — власне розкопки поки що в перших десяти-п’ятнадцяти локаціях. Їх визначили спільно з археологами, істориками, краєзнавцями, підібрали таким чином, щоби вони не заважали ні пішоходам, ні транспорту й дали результати для відновлення історичного обличчя міста.
— Мета — відкрити історію Тернополя і наповнити його новими туристичними об’єктами, — каже Леонід Олексійович. — Проблема міста в тому, що Друга світова війна знищила його практично повністю, і в нас дуже мало об’єктів архітектури, які затримували б туриста більше, ніж на півдня. Тож із трансферного для туристів міста ми хочемо перетворитися в ключову точку туристичного маршруту.
Водночас із розкопками біля замку археологи шукатимуть поблизу обласної прокуратури підземний хід, що з’єднує підземну церкву з архікатедральним собором. Сподіваються вони відшукати оборонні вали, в’їзну браму в місто, фундаменти казарм, конюшень, що колись були при замкові. А ще, на думку фахівців, розкопки можуть внести зміни в історію Тернополя, який, імовірно, старіший, ніж прийнято вважати. І, можливо, згодом він приваблюватиме туристів іще й новою відкритою наземною експозицією, що демонструватиме, яким насправді був і де розташовувався Тернопільський замок.
Якщо археологічні знахідки матимуть історичну цінність, міська влада планує виграти від Євросоюзу грант і матеріальну підтримку проекту відновлення призамкової території. Завершити перший етап досліджень планують до Дня міста.
Фото зі сторінки Леоніда Бицюри у «Фейсбуку»