Вільне життя

ВРІЖЕМО, ХЛОПЦІ, МОДРИНУ!

ДАВНЄ, ПРЕКРАСНЕ СЛОВО ЛІСОРУБ ТЕПЕР ЧАСТІШЕ ПОСТУПАЄТЬСЯ ПЕРЕД СПОЛУЧЕННЯМ ВАЛЬНИК ЛІСУ. МОЖЕ, ТОМУ, ЩО ОСНОВНИМ ІНСТРУМЕНТОМ МАЙСТРА ЦІЄЇ ПРОФЕСІЇ ТЕПЕР Є МЕХАНІЧНА ПИЛА. ОДНАЧЕ СОКИРА ЗІ ЗВАЛЮВАЛЬНИМ КЛИНОМ І ДАЛІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕОДМІННИМИ АТРИБУТАМИ ЛІСОРУБА. СПИЛЯТИ, ЗРУБАТИ ДЕРЕВО, ЗДАВАЛОСЯ Б, І НЕХИТРА СПРАВА. ТА НІ, СТАНЬ ПОРУЧ ІЗ ФАХІВЦЕМ, ЯКИЙ ЩОДНЯ ВИКОНУЄ ЦЮ РОБОТУ, І ВІДРАЗУ ВІДЧУВАЄШ, ЯКИЙ ТИ НЕЗГРАБНИЙ. А НАДТО, КОЛИ ТРИВАЄ КОНКУРС НАЙВПРАВНІШИХ ПРОФЕСІОНАЛІВ.

Ініціатива проведення світових змагань із валки лісу в 60-ті роки минулого століття пішла з Угорщини та Югославії. У 2002 році на чемпіонаті світу, який проходив у Шотландії, українські майстри пили та сокири взяли участь уперше і посіли тоді 21-ше місце. Всеукраїнські змаги лісорубів започатковані 20 років тому. І Тернопільщина щороку визначає наймайстерніших фахівців цієї справи. Недавно у 51-му кварталі Теребовлянської дачі, поблизу Струсова, зійшлися в безкомпромісній боротьбі сім вальників лісу з різних лісових господарств області. Тут уже тривала вирубка достиглої модрини віком до 60 років, тож і для конкурсу залишили якийсь десяток високих, струнких екземплярів.

Головна номінація змагання, звичайно ж, звалювання дерева. У цій операції багато складових, свої тонкощі, на що мусить зважити спортсмен і прискіпливий оцінювач — суддя. Важливі — час виконання, відхилення від напрямку падіння, який позначають арбітри трьома кілочками з найвищим — центральним. Береться до уваги глибина і кут підпилу, ширина недопилу, висота пенька, довжина зрубу, різниця висоти між низом підпилу та основним різом. А ще судді пильно стежать, як чітко і правильно діяв лісоруб під час роботи, чи не порушував установлені правила, чи дотримувався безпеки.

Інша конкурсна операція — зрізання гілляччя зі стовбура, відокремлення сучків. Тут свої, чіткі параметри — час, залишені виступи чи заглиблення в колоді, пошкодження стовбура і багато інших вимог до майстра. Та ось затупився ріжучий інструмент, треба замінити ланцюг бензопили. Зробити це треба швидко, вправно, не допустити падіння на землю зажимної гайки чи самого ланцюга, належно натягти, відрегулювати апарат. А як ти, майстре, розкряжував стовбур комбінованим різом, цебто зверху і знизу? Чи швидко ти це зробив, чи витримав перпендикулярність зрізу? Чи відповідає відтятий диск заданим розмірам і чи до кінця ти його відрізав? А ще багато прописаних при цій операції правил та нюансів, які визначають кількість зароблених балів. І останнє з конкурсних завдань — точне розкряжування колоди. У ньому теж важливими є і час роботи, і перпендикулярність зрізу. Але тут операцію треба виконати за один прохід. Крім того, не зачепити зубами пили дошку, на якій лежить стовбур. А отой залишковий недорізок мусить бути щонайменшим — у цьому делікатність вправи.

Хтось запропонував ще одну, позаконкурсну ретрономінацію: членування стовбура звичайною пилою, яка, мабуть, є майже в кожному селянському господарстві. Її ще називають «Дружба-2», цебто дві особи почергово тягнуть на себе за ручки гострозубе полотно. І ці змаги викликали чи не найжвавіший інтерес у всіх спортсменів, суддів, допоміжних робітників, гостей. Бо з десяток дебелих чоловіків, навалившись, тримали неслухняну колоду, а двоє чимдуж тягали пилку сюди-туди. При цій нагоді згадали і давній випадок, схожий на байку, але знавці стверджували, що воно так і було. Буцімто два наших земляки потрапили за океан, швидше за все, в Канаду. І відважилися замість механічних засобів застосувати стару як світ, дідівську ручну технологію. Благо, умови конкурсу дозволяли користуватися будь-яким своїм інструментом. І поки закордонні спортсмени вовтузилися зі своєю суперовою та «продвинутою» технікою, наші козаки, ще з ночі добряче нагостривши і розвівши зуби, тією пилою — чик-чик вправно виконали завдання і привезли додому «золото».

А суддівська колегія, тим часом склавши докупи бали і підбивши підсумки, оголосила результати запеклої боротьби на лісовій вирубці. Неосяжним для суперників був професійний вальник Ілля Навотний із приватного підприємства «Пролісок-О». Торік, до речі, він теж продемонстрував найкращу професійну майстерність. Тепер чоловік знову візьме участь у Всеукраїнських змаганнях лісорубів. Другим переможцем став Михайло Барабаш із державного підприємства «Чортківське лісове господарство». На третій сходинці опинився Михайло Гарасимчук із Бучача. І хоч лаври переможців обійшли решту чотирьох лісорубів, вони продемонстрували високий професіоналізм, витримку та отримали цінні подарунки і призи. Ми назвемо їх поіменно: Іван Куриляк з Бережанщини, Дмитро Чорнобай з Кременця, Ігор Бойко і Роман Кокора з Тернопільського лісового господарства. Подякуємо і представникам фірми «Штиль», які надали спонсорську допомогу у проведенні конкурсу.

Фоторепортаж В. БУРМИ.

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини