Мій сусід зобачив ото по телевізору, як склади у Калинівці бабахкали, та й каже єхидно: «Ото москалі зробили Порошенку салюти на день малини. Видиш, як гримит. А може, то наші сі постарали гаранта привітати? І правильно, най має свято, то щоби про войну не забував». Я спочатку ніц не казав, думаю, ну, наболів Міськові той президент своїм «життям по-новому», чого зо злості не скажеш. А потім як зобачив, же наші «експерти» і деякі депутати по телевізору дозволяют си насміхатися з тих страшних вибухів, то здумів чисто.
Як можна сі насміхати зо своєї ж біди? Ви ліпше кулаки в кишені і вйо до тих, хто мав пильнувати за безпекою зберігання тотих снарядів. А то чую, же наш військовий прокурор каже, же буцімто диверсантів не знайшли, склади самі собою зачили бахкати. І що — повішают вину на прибиральницю чи сторожа та й на тім сі стане? А що, в нас так роблять із тими, хто не має влади і мішка грошей під подушкою чи в банку.
Но мова не про те. Мені дивно за насмішки. В людей простих біда, бо бахкає під боком, і не знати, чи тікати, чи що робити. І як у наших людей, які си безпечно сплят, язик сі повертає насмішки строчити? Дивуйсі, же нас тлумлят другі народи. Та ми самі своїх травимо і сі насміхаємо! Не раз читаю, які погані то жиди, то москалі. Так, є різні люди, но ви сі подивіт, які вони дружні, як їдне другому помагає. А наші втопили би товариш товариша в лижці ропи. Пора би вже сі схаменути і якось дружніше жити. Може, тоди країна сі змінювати стане.
Поки такво си роздумував, то гортав рецептурник від пана Богдана Маюка з Тернополя. І натрапив на бараболяні палички зо сиром. Трохи сего року бульба вродила, тож будем її наминати.
Запасітьсі п’ятьма вареними бараболинами, двома яйцями, 100 грамами панірувальних сухарів, 100—150 грамами твердого сира, двома-трома столовими лижками муки, олією, перцьом, сіллю. Бараболю натріт на тертці або перемеліт на м’ясорубці. Додайте до неї подрібнені варені яйця, перемішайте, то всьо посоліт і поперчіт, всипте муку. Файно закалатайте. Окремо наріжте сир на «брусочки». Руки замачайте у воду і вологими сформуйте бараболяні палички. Всередину покладіт сир, а потім обкачайте рульку в панірувальних сухарах. Тоди смажте на олії зо штирох боків. Каже пан Богдан, же можете смакувати тоті палички і зимними, і горичими, і теплими. Я більше люблю теплі. І не забудьте до них свій улюблений соус.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК.
Ілюстрація Миколи Пилиповича