А КАЖУТЬ, ЩО НІЧОГО НЕ МІНЯЄТЬСЯ… Сорок українських фільмів виходять на вітчизняні екрани цього року. З жовтня телесеріали і прямі ефіри на ТБ на 75% мають бути українськомовними. Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар. За її словами, ніколи раніше такого обсягу українськомовного продукту в ефірі ще не було. Не в останню чергу його зростання пов’язують зі збільшенням державного фінансування.
* * *
ХВИЛІ УКРАЇНСЬКОЮ. До кінця року два десятки населених пунктів Харківщини додатково отримають радіомовлення державною мовою. Харківський регіон отримує пакет майже з тридцятьма радіочастотами для потреб українських FM-радіостанцій. Після цього фактично кожен район області матиме додатково у своєму розпорядженні українську радіостанцію. Новина про давно очікуваний розподіл «вільного» радійного простору стала приємною сенсацією для прифронтової Харківщини, оскільки не зайняті українським ефіром частоти активно заповнювали російські радіостанції.
* * *
КУПУЄМО УСЕ Ж БІЛЬШЕ. 2017-го український експорт стабільно зростає, насамперед завдяки передбаченій угодою про асоціацію з ЄС зоні вільної торгівлі з євро-спільнотою, нашим основним торговельним партнером. У січні-липні цього року Україна експортувала товарів на 23,8 мільярда доларів, що на 22 відсотки більше, ніж за такий же період 2016-го. Але водночас зріс імпорт в Україну — аж на 29,4%. Тож ми й далі набагато більше купуємо за кордоном, ніж продаємо за кордон. Як наслідок, «просідає» гривня.
* * *
«ЧХАЛА» НА ТРАУР. 16 вересня в Одесі був оголошений траур за загиблими дітьми у пожежі в таборі «Вікторія». У зв’язку з трагічними новинами організатори концерту гурту «Бумбокс», що мав відбутися того дня, перенесли виступ на іншу дату. А Ірина Білик цього не зробила. Ось що написав із цього приводу один з користувачів соцмереж: «Траур? Жалоба? Повага до людей і країни? Ні, не чули. Під Одесою, в «Совіньйоні», виступила прихильниця Росії Ірина Білик. Їй «пофік» «ваша війна», окупований Крим, який вона відвідувала, і оголошений траур у зв’язку із загибеллю дітей. Вона поза політикою і за бабло…»
* * *
ЩЕ РАЗ ПРО «ДИНАМО»… Член НСЖУ Микола Миценко з Ківерців Волинської області, «старий уболівальник» футболу поділяє думку редакторів «Літературної України»: «Команда «Динамо» справді стала ганьбою не тільки для киян, а й для всієї нашої країни, престиж якої, як бачимо, анітрохи не турбує ні футболістів-мільйонерів, ні їхніх опікунів, теж мільйонерів, панів Суркісів. Вони перетворили футбол, цей популярний у народі вид спорту, в своєрідну бізнесову фірму: торгують людьми, як рабами, продаючи кращих українських футболістів за шалені гроші, ослаблюючи тим самим «Динамо». А купують за кордоном… чи не найгірших гравців…»
* * *
А ТЕПЕР — «ПОЧЕСНИЙ КРИМЧАНИН». Підконтрольний Кремлю спікер кримського парламенту Володимир Константинов привітав митрополита Сімферопольського та Кримського УПЦ Московського патріархату Лазаря з 25-річчям перебування на кримській кафедрі і нагородив його званням «Почесний кримчанин». Нагадаємо: митрополит Лазар (у миру Ростислав Швець) — уродженець с. Комарина, що на Кременеччині. У 1989—1991 роках, будучи архієпископом, він очолював Тернопільську єпархію УПЦ. У 1991—1992 роках активно підтримував проголошення автокефалії Української церкви від російської, зокрема виступив з такою пропозицією на архієрейському соборі РПЦ (1991), де обговорювали це питання. За такі погляди «був буквально вигнаний паствою зі своєї кафедри», як пише у своїй книзі «Православие в посттоталитарной Украине» О. Драбинко. Покаявся. 27 липня 1992-го був призначений архієпископом Сімферопольським і Кримським. З 2000-го митрополит. Четвертий за старшинством у єпископаті УПЦ (МП).
* * *
БУДЕ Й П’ЯТА. У Нідерландах уже працює три українські школи: в Амстердамі, Ейндговені та Гронінгені. А 17 вересня у Роттердамі розпочала роботу ще одна українська школа — «Дзвіночок». Нині українська громада цієї країни готується до відкриття п’ятої української школи — у місті Утрехті.
* * *
НІХТО НЕ ВИГРАЄ. Від історичного конфлікту між Україною та Польщею жодна сторона не виграє. Потрібно пам’ятати складне історичне минуле, аби жахіття того часу ніколи не повторилися. Про це заявив у Варшаві посол України в Польщі Андрій Дещиця. В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943—1944 років. Польські історики покладають відповідальність за вбивство цивільного населення виключно на ОУН та УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло понад 100 тисяч поляків і п’ять-десять тисяч українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тисяч українців.
За інформаціями видань «Високий Замок», «Україна молода», «Українське слово», «Літературна Україна», RISU.
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
м. Тернопіль.
Фото з вільних джерел